Домашнє завдання

Алгоритм Як виконувати домашнє завдання з історії.

1.               Пригадайте, що було задано на домашнє завдання.
2.               Згадай урок та розповідь вчителя.
3.               Знайди відповідний параграф у підручнику.
4.               Прочитай його вдумливо, аналізуючи і коментуючи про себе кожен абзац.
5.               Працюй з атласом, знаходячи і співставляючи інформацію.
6.               Опрацюй додатки до тексту (документи, таблиці, схеми, графіки тощо)
7.   Розглянь запитання і завдання до вивченого матеріалу, постарайся 
знайти відповіді на них у тексті.
8.               Випиши у зошит нові терміни, головні дати, виконай письмові завдання.
9.               Виконай роботу на контурній карті.
10.          Попробуй відтворити текст та відповіді на питання з пам’я

Алгоритм”Як працювати з книгою.”

1.                     Прочитай текст підручника, старайся читати словами, а не 
складами, правильно став наголоси.
2.                     Виділи в тексті основні структурні елементи.
3.                     Переглянь таблиці, прочитай графіки, додатки до основного 
навчального матеріолу.
4.                     Постарайся виділити головне, суттєве у параграфі.
5.                     Розглянь запитання для контролю, знайди у тексті відповіді на них.
6.                     Користуючись уявно складеним планом, підготуй розповідь про прочитане.

Види роботи із текстом підручника як джерелом інформації.

-                          читання мовчки або вголос;
-                          виписування дат;
-                          складання хронологічних таблиць;
-                          робота з термінами, географічними назвами, висновками;
-                          виписування імен історичних персоналій;
-                          відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
-                          формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів 
тексту, конспектування;
-                          складання плану чи тез;

Алгоритм аналізу історичних фактів, явищ та процесів.

        Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він неповторний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у 
постійному русі.
        Історична подія  - сукупність логічно завершених та обмежених у просторі 
й часі історичних фактів.
        Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
        Історичний процесс – ланцюг взаємопов’язаних у часі й просторі 
причинно-наслідковими зв’язками історичних подій і явищ:
 - коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
 - де вони проходили;
 - за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
 - який розвиток вони отримали надалі;
 - яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
 - яку роль відіграли історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
 - який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
 - випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони
 мали наслідки;
 - які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов.   

 Алгоритм аналізу подій з хронологічної точки зору    

  -  коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
  - на який період історії людства вони припадають;
  - як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процессами;
  - як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
  - складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

Алгоритм визначення місця історичних подій у просторі

               (використання карти як історичного джерела)

  - правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
  - запам’ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь-унизу), а зліва-захід (відповідно, справа-схід);
  - навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
  - зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні “Карта-це державна шпаргалка”;
  - працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
  - на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

Алгоритм “Аналіз джерела додаткової інформації”

1.           З’ясуй походження джерела: хто його автор, коли він жив.
2.           Що являє джерело за змістом та формою (уривок тексту, словникова стаття, повідомлення ЗМІ, афоризм).
3.           Прочитай у підручнику матеріал з тієї проблеми, якої стосується джерело.
4.           Зясуй зміст завдання і мету вашого аналізу джерела.
5.           Прочитайте текст джерела і визначте значення понять і термінів, головну думку автора, аргументацію, використану для її обґрунтування. Чи переконлива вона?
6.           Спробуйте виконати завдання до джерела.

Алгоритм “Як працювати з контурною картою”

1.           Уважно прочитай завдання контурної карти.
2.           Знайди відповідні позначення на атласі.
3.           Карту атласу розглядай уважно, постарайся запам’ятати ті моменти, які тебе найбільше цікавлять.
4.           Закрий атлас і попробуй нанести потрібні об’єкти на контурну карту.
5.           Перевір за допомогою атласу, вияви допущені помилки і попрацюй над ними.
6.           Дотримуйся загальноприйнятих умовних позначень і кольорової гамии.
7.           Пояснення до використаних позначень роби в спеціально відведеному місці.
8.           Написи на контурній карті роби друкованим шрифтои простим олівцем або чорною ручкою.
9.           На дрібномасштабних картах окремі позначки роби цифрвми, які включай в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної роботи.
10.      Карта повинна бути аккуратною, зрозумілою і легкою для сприймання.

Алгоритм “Аналіз історичного документа”

-                          Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).
-                          Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
-                          Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
-                          Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
-                          Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
-                          Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
-                          Якими мотивами керувався автор документу?
-                          Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес? У переважній більшості після опрацювання джерела готується повідомлення.

Алгоритм “Робота з додатковою літературою”

1.             Працюючи над навчальним матеріалом, роби виписки, складай поширені плани відповіді, виділяй головне текстуально вбо у вигляді схем, таблиць. Головне запамятовуй.
2.             У випадку нерозуміння матеріалу слід консультуватися з учителем.
3.             Усвідомлено засвоюй історичну термінологію. Для цього постійно використовуй енциклопедії, словники, довідники. Не сподівайся на те, що ти знаєш термін, перевіряй себе постійно.
4.             Не забувай про вміння підкріплювати практичними навичками теоретичні знання. Це свідчитиме про широкі межі твоїх знань, вміння пояснювати факти, події і явища суспільного життя. При цьому не забувай про між предметні звязки.
5.             Формуй у собі дуже важливе вміння послідовно і аргументовано будувати свою відповідь. Знай і вмій застосовувати такі способи усного мовлення, як порівняння, опис, аналіз, синтез, співставлення, аналогії тощо.
6.             Постійно переглядай телевізійні передачі історично-пізнавального змісту. В засобах масової інформації ти знайдеш безліч фактів та дискусійних питань, що дасть тобі додатковий матеріал для розширення світогляду.

Алгоритм”Робота над повідомленням”.

1.                     Прочитайте  в підручнику матеріал, до якого ви готуєте повідомлення.
2.                     Складіть орієнтовний план свого повідомлення.
3.                     Визначте літературу, за якою ви будете його готувати.
4.                     Опрацюйте літературу, внесіть уточнення до плану. Зверніть увагу на логіку свого викладу.
5.                     За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.
6.                     Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати.
7.                     Під час виступу із повідомленням не забувайте про виразність і правильність своєї вимови.

Алгоритм “Підготовка до семінару”.

1.                  Ознайомтесь із темою семінару, питаннями і проблемами, запропонованими для обговорення на ньому.
2.                     Прочитайте відповідний теоретичний матеріал у підручнику.
3.                     Опрацюйте запропоновану додаткову літературу.
4.                     Особливо зверніть увагу на наявність різних точок зору стосовно проблеми, запропонованих для обговорення. Проаналізуйте їх зміст та аргументацію.
5.                     Визначте, якою є ваша особиста точка зору стосовно проблем семінару.
6.                     Якщо ви готуєте повідомлення до семінару, варто продумати запитання, які ви бажаєте задати доповідачам, або можливі доповнення.
7.                     Підготуйте відповіді на пізнавальні задачі, винесені на обговорення. Можна скласти власні задачі й запропонувати їх вирішити учасникам семінару.

Алгоритм конспектування.

     Конспектуванняце стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

1.                     Запишіть автора твору, його назву та вихідні дані.
2.                     Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
3.                     Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини) і на підставі цього складіть план.
4.                     Поділіть листок у зошиті на дві нерівні частини для запису плану (зліва) і конспекту (справа).
5.                     Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
6.                     Складіть конспект змісту кожної логічно завершеної частини відповідно до плану.
7.                     Працюючи над конспектом, використовуйте систему підкреслень, умовні позначки, інші шрифт.
8.                     У випадку, якщо необхідно складати конспект на підставі декількох джерел, спочатку визначте, який із них буде основним. Для цього прочитайте джерела.
9.                     Перевірте виконану роботу.

Алгоритм “Як підготувати реферат”.

     Реферат – доповідь на певну тему, заснована на огляді відповідних джерел. Реферат містить:
-                          аналіз теоретичного змісту питання;
-                          самостійний аналіз фактів, подій, процесів, що відповідають теоретичній частині реферату;
-                          узагальнення і висновки відповідно до змісту реферату;
1.                     Уважно розберіться, на яку тему слід підготувати реферат і визначте мету його написання.
2.                     Продумайте, які питання і в якій послідовності вам необхідно висвітлити під час роботи над рефератом. Це допоможе скласти план реферату.
3.                     Визначте обсяг необхідної літератури і опрацюйте її.
-                          Читаючи відібрані статті і книжки, звертайте увагу на посилання авторів до джерел.
-                          Занотовуйте необхідне на окремих картках, зручних для подальшого опрацювання і систематизації матеріалу.
-                          Виписки, які ви робите, класифікуйте відповідно до плану реферату.
4.                     Реферат пишеться за таким планом:
- у вступі пояснюєте важливість та актуальність обраної теми, акцентуєте увагу на тому, що і як будете описувати;
- в основній частині розкриваєте зміст реферату;
- у закінчення формулюються основні підсумки та висновки, до яких ви дійшли;
- наприкінці реферату подається список використаної літератури.
5. Оформлення реферату повинно відповідати загальноприйнятим нормам посилань на джерела та вимогам бібліографії.

Алгоритм написання есе.

               Перед тим, як написати есе, необхідно:
1.                     Вивчити відповідний теоретичний матеріал.
2.                     З’ясувати для себе особливості заявленої теми есе.
3.                     Продумати, в чому може полягати актуальність заявленої теми.
4.                     Виділити ключову тезу й визначити свою позицію щодо неї.
5.                     Скласти тезисний план, сформулювати думки та ідеї, що виникли з приводу теми.
         При написанні есе слід дотримуватись таких правил:
1.                     Написати есе у чорновому варіанті, дотримуючись такої структури:
- Вступ-20% до загального об’єму роботи;
- Тезис, аргументовані докази тези, що виражають вашу думку, яка має у своїй основі науковий підхід. Переформулювання тези-60%;
- Висновок, який містить заключне судження-20%.
2.                     Проаналізувати зміст написаного.
3.                     Перевірити стиль і грамотність, композиційну побудову есе, логічність і послідовність викладеного.
4.                     Внести необхідні зміни й написати остаточний варіант.

Алгоритм характеристики історичної особи

     Історична особа – особистість із яскраво вираженою індивідуальністю, що залишила   значний слід в історії.
До характеристики історичної особи варто дотримуватись таких вимог:
1.                       Характеристика на тлі епохи у тісному зв’язку з історичною обстановкою.
2.                       Показ людини як живої особистості (через портрет,сюжетну ілюстрацію,відгуки і спогади сучасників, думки істориків).
3.                       Вплив на учня через емоції та логіку викладу.
4.                       Дотримання історизму та об’єктивний добір джерел.
5.                       Показ історичних осіб у їх багатогранності.
6.                       Використання портретів історичних осіб для формування особистих ідеалів.

Алгоритм ‘’Складання розгорнутого плану’’.

1.                     Зверніть увагу на тему плану, який ви повинні скласти. Уважно прочитайте текст і виберіть з нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.
2.                     Розпочинайте складати план лише тоді, коли з’ясуєте зміст матеріалу в цілому.
3.                     Залежно від того, який вид плану (простий чи розгорнутий) необхідно скласти, оберіть один із двох запропонованих шляхів:
А) якщо потрібно скласти простий план, то переділіть текст на логічно завершені частини; знайдіть у кожній з них головну думку; чітко, ясно і конкретно сформулюйте та запишіть її.
Б) якщо план розгорнутий, у кожній з логічно завершених частин тексту вирізніть декілька положень, які розкривають головну думку; сформулюйте і запишіть головні думки у вигляді пунктів плану, а положення, що їх розкривають,-як підпункти.
       4.  Перед тим, як записати план, перевірте, чи всі головні ідеї тексту знайшли у ньому відображення.

Алгоритм “Складання історичного портрета”.      

1.                     Походження історичного діяча.
2.                     Дитячі та юнацькі роки.
3.                     Ідеологічні симпатії.
4.                     Власні оригінальні погляди.
5.                     Шлях становлення історичного діяча.
6.                     Основні напрямки діяльності.
7.                     Результати діяльності історичного діяча очима сучасників та істориків.
Поряд з тим існують і нетрадиційні прийоми складання історичного портрета:
          - Розповідь від імені історичної особи.
          - Розповідь від імені коллеги, сучасника, оппонента історичної особи.
          - Розповідь історика-рохвідника.
          - Газетна публікація.
          - Використання логічних схем.

Деякі форми перевірки домашнього завдання

САМОПЕРЕВІРКА   ЗА   ЗРАЗКОМ
Цей посіб доцільно застосовувати на уроці, наступному після уроку пояснення нового матеріалу. Зразок розв’язання домашнього завдання записано на дошці чи спроектовано на екран. Коли розглядається розв’язання-зразок, який усно  коментують учні, зошити у них закриті. Після цього учні відкривають зошити і кожний перевіряє свою роботу за зразком, підкреслює помилки та виставляє оцінку простим олівцем. Учитель збирає зошити, виставляє оцінки – за якість самоперевірки і за роботу над помилками червоним кольором.

ВЗАЄМОПЕРЕВІРКА   З   ДОПОМОГОЮ   ЗРАЗКА
На наступних уроках учні перевіряють за зразком уже не власну домашню роботу, а свого сусіда і виконують роботу над помилками. Як і в першому випадку,  кінцеву перевірку здійснює вчитель. Іноді слід зібрати зошити і відразу роздати їх, але так, щоб кожний учень одержав не свою, а чужу роботу, і уже не сусіда. Учні можуть побачити, як виконують домашнє завдання однокласники, порівняти свої роботи з роботами інших учнів.


ПЕРЕВІРКА   КОНСУЛЬТАНТАМИ
Для перевірки домашнього завдання слід залучити кращих учнів, зошити яких перевірити завчасно, оскільки вони надалі служать зразком. Іноді можна звернутись до класу для вибору контрольної групи хоча б із трьох учнів. Кожний ряд знає, кого він може висунути кандидатом у консультанти. Група контролю сідає окремо, перевіряє та оцінює роботи. На перевірених роботах учні-консультанти ставлять свій підпис, потім роздають зошити з коротким усним роз’ясненням щодо допущених помилок. Якщо виникають непорозуміння, то вчителю слід включитись як арбітру і показати правильний зразок або дати власне пояснення.

ПИСЬМОВА   ДІАГНОСТИЧНА   РОБОТА
Цей вид роботи використовується, щоб з’ясувати, чи виконали учні домашнє завдання самостійно. До роботи включаються завдання, аналогічні до тих, які виконувалися вдома. Робота дається в кількох варіантах або для окремої групи учнів, або індивідуально для кожного учня залежно від дидактичного матеріалу, який є. Якщо в класі є можливість розміщення крім основної ще й бічних класних дошок, за якими одночасно може працювати кілька учнів, то при такому контролі учні публічно захищають самостійність виконання домашнього завдання. Одну із задач ще раз слід фронтально обговорити з класом.

ПЕРЕВІРКА – КОНСУЛЬТАЦІЯ

Коли задавалося диференційоване домашнє завдання різних ступенів складності, можна запропонувати учням викласти те, що вони не зрозуміли, у вигляді запитань. Відповідають на запитання ті учні, які повністю  виконали домашню роботу. Учитель підбиває підсумки.



Немає коментарів:

Дописати коментар