На допомогу класному керівнику

Сценарій до Дня захисника України

(голос за сценою)

Було колись в Україні – ревіли гармати:

Було колись – запорожці вміли панувати.

Панували, добували і славу, і волю.

Забула вже Європа ту силу молоду,

Що біля Конотопа розбила вщент орду.

Забули тугодуми, як воля січова

Творила віщі думи, збирала в кров слова.

А ми сьогодні нагадаймо, що слава козацька – жива!

Ведучий 1.

Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну із сторінок нашого славного минулого.

Ведучий 1.

Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

Ведучий 1.

Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва. Таким чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки як народно релігійне, а й національне свято.

Ведучий 1.

Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості; різних звичаїв і обрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, чарівної природи, а головне – добрих, щирих, гостинних людей.

Україно! Ти - моя молитва!

Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Україно – ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, ненько, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно,

Пишна та багата!

Лети вітер з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами

Ведучий 1.

Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, рідної мови, козацької вольниці. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

Ведучий 1.

Корені нашої духовності у минулому, коли була ненька-мати – Запорозька славна Січ. Вона – праматір української державності і реальна військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам турецьких султанів, кримських ханів та польської шляхти поставити український народ на коліна.

Ведучий 1.

Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської та національної гідності і талановитості.

Ведучий 1.

Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею.

Сценка

1.Вед. Коли осінь вступає у свої права…І все навкруги покриває вона різнобарвним золотим покривалом…

2.Вед. Приходить до нас свято Покрова Божої матері. З давніх часів наш народ вірить, що українську землю захищає Божа матір…

1.Вед. Красиво розпростерши над нею свій небесний покров. Як свою заступницю особливо почитали її козаки.

2.Вед Перегорнімо сторінку історії. Згадаймо про славний рід козацький. Про його героїв отаманів, гетьманів.

1.Вед Тож, вітаємо всіх хто прийшов на свято козацької слави!

2.Вед. Сьогодні на вас чекає захоплива мандрівка історією українського козацтва.

(Діти сидять на пеньках біля багаття, варять юшку в казані і ведуть розмову)

1учень. Існує думка, що в Запорізькі козаки приймали всіх хто приходить на Січ і вмів перехреститися. Про те це не так.

2учень.Мій дідусь розповідав, щоб стати справжнім козаком, потрібно було пройти суворі іспити.

1учень.А я чула, що їх приймали спочатку в «молодики». Ти уявляєш собі, що молодик 7 років учився фехтувати, влучно стріляти, а на коні, мов реп’ях сидіти?!

2учень.А ще до цього розвивати силу і спритність.

1учень.. Які ж були вродливі були козаки! Я б залюбки в них закохалася.

2учень.Вони навчалися в досвідчених полководців, загартовувалися в морських походах на Туреччину, виконуючи обов’язок зброєносця.

1учень.Ти смакуєш український борщ?

2учень. Так, полюбляю, особливо коли його приготує моя матуся з квасолею, із сметаною тай ще  й з салом затовченим.

1учень.А то кандидат у козаки мав лише тоді звання запоріжця, коли з’їсть миску сильно – наперченого борщу.

2учень.Це – справжній козак «з перцем»! Але на цьому ще не закінчувалися випробування.

1учень.Потрібно було пройти по колоді, перекинутій поміж скелями на березі Дніпра, й не впасти у воду.

2учень.Перевіряли новачка на такі якості як кмітливість, товариськість. Уміння не розгубитися у складних ситуаціях.

1.Вед. Мабуть, кожен з вас бажав би стати козаком. А чи знаєте ви, що для цього було потрібно? Подивіться, будь ласка, сценку, як приймали у козаки, та згадайте умови прийому на Січ.

Сценка «Як приймали у козаки"

Дійові особи (3чол. )

 Кошовий

 Козак-писар

 Парубок

 (Козаки сидять за столом та пишуть  листа, входить парубок)

Парубок. Добрий день, люди добрі!

Кошовий. Гей побратиме, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар. Та це, мабуть, батьку, чолов'яга прийшов у козаки проситися!

Кошовий. А нумо, підійди, підійди ближче, чоловіче! Не бійся! Так! Звідкіля ти такий? Розкажи нам.

Парубок. З Тверської я, батьку, здалеку. Довго добирався, йшов пішки, плив човном через пороги Дніпра.

Кошовий. Ну добре, добре. У бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. А ну перехрестись! (парубок хреститься ). А горілку п`єш?

Парубок. П'ю.

Кошовий. Виходить, ти вільний  парубок? Дружини не маєш? Гуляєш вільно, як вітер по степу!

Парубок. Та вільний хоч мав пута у подобі жінки.

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге - ге, недобре це діло, чоловіче!

Парубок. Кинув батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити. Як можна з такою жити?

Кошовий. О, то ти справжній козак! (плескає козака по плечу). Запиши його писарю.

Писар. Як кличуть тебе хлопче?

Кошовий. Та не питай його, а так і пиши - козак Борщ!

         Пісня «Козацькому роду…»

Ведучий 1. З глибини віків, із давніх давен доходять до нас легенди про воїнів звитяжців, які не жаліючи життя свого боронили рідну землю-неньку Україну.

Ведучий 2. Де Дніпро наш котить хвилі

               Рве стрімкі пороги

               Там країна вся зелена

               Славний край розлогий.

                Там козацтво виростало,

                Слави, волі здобувало.

                Україно, Україно

                 Славний край козачий.

Ведучий 1.  Служити в козацькому війську вважалось в народі найпочеснішою справою, навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого Походу відряджали дітей у військо… і чекали.

Учень

      “ Було у мене чотири сини

       Полетіли, соколики , не вернулися.

       У мене вже не весна , минулися весни…

       Їх колись на своїх крилах лелеченьки несли

       А сини мої весняне поле скородили ,

       А лелеченьки босоніж по полю ходили…

       Висять трави на бантині,

       Опівночі рвані , синам моїм,

       Соколикам на болючі рани.

        Вилітали з сонця золотії бджоли,

        Замерзали сльозами на сивих вишнях.

        Іване.., Степане.., Дмитро.., Миколо!

        Ні душі, тільки тиша…

        Чула від людей, душі стають лелеками і літають…

        …Тільки до мене не повертають…

        Ой чом же ви, лелеченьки –босоногі діти!

        Не хочете до хатоньки рідної летіти

        Ой чом же ви, сини мої – сини  молоденькі!         

         Не вернетесь додомоньку, до рідної неньки…

         А чаєчка все квилить на ковилу сиву,

         А прислухаєшся, кличе: “ Сину, ти мій сину!”

Ведучий 2. І все ж таки, хоч загинули запорожці , та не загинула їхня слава великих героїв, могутніх велетів, котрі поклали свої голови за віру, за народ, за людські права, за безцінну волю.

Танок зі стрічками «Це моя земля»

Ведучий 1.

Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів.
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

Ведучий 2.

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий народ свій.

Ведучий 1.

І ось ідемо в бою життєвому.
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Ведучий 2.

Велику правду для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе:
Батьківщині будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад все!

Ведучий 1.

Дякуємо за подвиг і вірність Україні  нашим захисникам.

Слово надається ____________________________________________________.

(Виступ гостей)

Ведучий 1.

Боротьба за незалежність України продовжується і зараз . На Донеччині  і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти- добровольці  та воїни української армії. У цій страшній борні  наш народ і наша армія мужніє, вдосконалюється і перемагає.

Ведучий 2.

Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України- героів УПА ,героїв небесної сотні і героїв АТО і промовимо молитву за  душі загиблих.

(Хвилина мовчання )

Пісня «Пливе кача»

Учень

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Пісня «Ми всі діти твої, Україно!»

Ведучий 1.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ведучий 2.

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

Ведучий 1.

День захисника Вітчизни-

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

Ведучий 2.

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою - Україну.

Ведучий 1.

Хай змилостивиться над нами доля,

Хай майбутнє буде без війни,

Щоб не з фронту, а з заводу, з поля

Батька виглядали всі сини.

Ведучий 1.

І нехай же квітне ваше щастя,

І дзвінкі для вас звучать пісні,

Стелиться всім шлях сонячний й квітчастий,

В ранок завтрашній чудовий і ясний.

Ведучий 2.

Відчайдушні, вольові, сильні воїни-захисники!

Сьогодні свято –  в вашу честь!

Пісня « Мирне небо»

Ведучий 1. На цьому наш захід завершено, дякуємо за увагу.

Класний керівник - 2015р.
Презентація
https://drive.google.com/file/d/0BzNhccojUybzeVZBb2JYeVkyQ1U/view?usp=sharing

Опис досвіду роботи
https://drive.google.com/file/d/0BzNhccojUybzTTZDb1lWLTB5NTQ/view?usp=sharing


Година спілкування до тижня профорієнтації
у формі  гри-змагання 
У світі тисячі професій
https://drive.google.com/file/d/0BzNhccojUybzWDNhS3BZN2xCbkU/view?usp=sharing


Відкритий виховний захід до Дня Чорнобильської катастрофи 

Чорнобиль – чорний біль України

Святково прикрашений зал.

Ведучий

Чорнобиль – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи

Ведуча

«Журавлі»

Летить під небом журавлиний клин –

Посланець із минулого століття.

Де взявся він серед димів і сміття,

Мов сирота, у просині одна?

Старий вожак минає наш масив

І повертає в бік Пущі-Водиці…

Невже не знає бідолашна птиця,

Що там реактор трави оросив?

І ми злітаєм, мовби журавлі,

Хоч вже давно відбилися від клину,

Безсилі врятувати Україну –

Найкрасивішу часточку землі

Ведучий

Вірш «Журавлі» написано дев’ятирічною (на той час) Вікторією Івченко. Через декілька днів після катастрофи ця юна поетеса загинула. Дівчинка не витримала сильної радіації і померла… А скільки ще життів забрав Чорнобиль? Це ми дізнаємося коли прочитаємо все про Чорнобильську АЕС.

Ведуча

Чорнобильська АЕС розташована на сході Українського Полісся. Енергоблоки знаходяться на березі річки Прип’ять, яка впадає у Дніпро.

Ведучий

Чорнобиль – невеличке миле містечко. Його назва походить від назви гірського полину чорнобилки. Місто це занурене у зелень, все у вишнях та яблунях.

Ведучий

     Улітку тут любили відпочивати багато киян, москвичі - іноземців. Приїздили сюди надовго, часом на ціле літо, з дітьми і домочадцями, готували на зиму соління і варення, збирали гриби, яких удосталь було у тутешніх лісах, засмагали на сліпучо-чистих піщаних берегах Київського моря, рибалили. І здавалося, що напрочуд гармонійно і нерозривно зжилися тут краса поліської природи і сховані у бетон 4 блоки АЕС, розміщеної неподалік на північ від Чорнобиля.

Ведуча

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилин над 4 реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум’я.

Розпочалася пожежа…

Першим до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні з охорони АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком.

Ведучий.

За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта Віктора Дибенка.

Вони ринули у вируюче полум’я – у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом власної совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

Вогонь, все лютував, не вщухав. Навкруги вогонь і задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в’їдався у шкіру. Люди слабшали від нестерпної спеки і болю.

Ведуча .

Відвага… Для пожежного це невід’ємна професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу. Так вони жили, працювали й увійшли в безсмертя.

Ведучий

Ось список героїв, яким ми завдячуєм своїм життям, яких повинні пам’ятати протягом всього життя:

Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик

Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Кибенок

Сержант Микола Ващук

Старший сержант Василь Ігнатенко

Старший сержант Микола Титенок

Сержант Володимир Тищура

Лейтенанти – мужність і звитяга,

3 Ті, що згоріли в огні

 В перші хвилини двобою,

 Землю прикрили собою,

 Як наші діди на війні

 Не залишили пости,

 Мужньо стояли на герці.

 Пам'ятник їм вознести

 Треба у кожному серці.

 4-ий учень.

 Хлопчики мужні, синочки, воїни честі!

 Ваша смерть відмінила тисячі може смертей.

 Ви вступили в вогонь і стояли, як ті, що в Бресті

 В чорні дні Вітчизняної... Нині вам красний день!

 5-ий учень.

 Руки ваших батьків цілує вся Україна,

 Серце ваших батьків цілує вся Білорусь.

 Перед подвигом вашим схиляється вся країна,

 Перед вашими дітьми вогнем сльози обпалюють.

6 Від землі ви набирали сили…

Ще далеко десь до саркофага,

Та вогонь життям ви зупинили.

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню і в полум’я шугали.

Не до подвигів і не до звершень –

Ви ж собою людство заступали.

Тільки жити – в нас бунтує спрага,

Та продовжить пісні родоводу…

А лишилась вірності присяга –

Батьківщині. Матері. Народу.            М. Сингаївський

Ведучий

  У перші години після аварії радіоактивні речовини поширювалися у західному напрямку. Пізніше, 26, а також 27 квітня напрямок переносу радіоактивних продуктів перемістився на північний захід, а 29 квітня – на північний схід. Зранку 30 квітня напрямок вітру змінився, почали забруднюватися райони, розміщені на південному сході від АЕС, у тому числі Київ. Таким чином, у перші дні після аварії, коли викидання радіоактивних речовин було найінтенсивнішим, їх випадання здебільшого зосередилось у північно-західних регіонах України, на південному заході та півдні Білорусії. Висота радіоактивного викидання становила в перші дні 1200 – 3000 м.

Ведуча

  Значні викидання радіоактивних речовин відбулися в травні-червні та в наступний період ( аж до захоронення реактора в спеціально збудованому саркофазі). У зв’язку з великою радіоактивністю було відселено населення з 30-ти кілометрової зони навколо станції, в основному оконтуреної ізолінією дози випромінювання в 5 мР/год, встановлено так звану зону відчуження ( 20 мР/год ), а також територію з тимчасовим відселенням частини населення – дітей і вагітних жінок – 3 – 5 мР/год (сюди увійшов Київ). Всього за перший рік після аварії з зони відселення було евакуйовано 116 тис. чол. зі 186 населених пунктів, у тому числі з України – 90 тис. чол. з 75 населених пунктів

Радіоактивні речовини, які переважно містили йод -131 з періодом розпаду 8 днів, випали за перший тиждень на великій площі України (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Вінницька, Івано-Франківська області), Білорусії  Прибалтики. Деяке забруднення цезієм-137 спостерігалося згодом в Швеції, Польщі, Фінляндії, Румунії, ФРН, Італії, Австрії (з густотою радіоактивного забруднення грунту близько 1 Кі/км.)

Ведучий

Дослідження влітку 1986 р. великої території європейської частини колишнього СРСР дало змогу виявити основні райони радіоактивного забруднення, яке проявилося у вигляді плям в різних регіонах, у тому числі на значній відстані від джерела забруднення.

Ведуча

  У початковий період випадання радіоактивних речовин спостерігалося перевищення норм забруднення води в Прип’яті. Найбільше забруднення Київського водосховища мало місце саме біля впадіння в нього р. Прип’ять.

Ведуча

У зоні радіоактивного забруднення проживає близько 5 млн. чол., у тому числі в Україні 1,8 млн, у Білорусії – 2,4 млн і в Російській федерації – 0,8 млн чол.. Упродовж тривалого часу проникали в організм людей крім уже названих також радіоактивні ізотопи цезію, цирконію, теллуру, неодиму, нептунію, рутенію, лантану. Причому Міністерство охорони здоров’я колишнього СРСР систематично занижувало показники радіоактивного забруднення. Розроблена в надрах цього міністерства 35-берна доза радіоактивності є занадто високим показником можливого забруднення людського організму. На початку 1991 році Верховна Рада України «знизила» цей показник у 5 разів – до 7 бер.

1- учень

ЦІКАВО ЗНАТИ, що аварії на об’єктах атомної індустрії колишнього СРСР траплялися ще задовго до вибуху реактора на Чорнобильській АЕС. У 1951 р. приблизно за 100 км од Челябінська на підприємстві «Маяк» було введено в експлуатацію перший в СРСР реактор для одержання плутонію, який використовувався для виготовлення атомної зброї. Відходи виробництва скидалися без належного очищення в річку Течу, вода якої використовувалася для купання, пиття і т. д. У результаті 124 тис. чол.. захворіли на променеву хворобу, в тому числі 28 тис. чол.. у важких формах .

2 учень Восени 1957 р. на цьому атомному підприємстві стався вибух. Радіоактивність поширилась на 23 квадратні кілометри, було викинуто в повітря майже половину чорнобильської дози.

3 учень

Чорнобильська катастрофа досить швидко з екологічної та технологічної проблеми перетворилася на потужний політичний фактор. Аварія висвітлила всі суттєві вади командної системи: порушення технологічної дисципліни, норм і правил безпеки під час будівництва та експлуатації; безпечність та безвідповідальність учених; домінування при прийнятті рішень політичних факторів над екологічними, економічними і моральними; ігнорування союзним центром проблем та потреб республіки. Ніякими аргументами не можна було й те, що у республіці, на яку припадало 2,6% території СРСР у цей час було побудовано й будувалося близько 40% атомних енергоблоків. Наприкінці 1980-х Україна стала єдиною республікою у Радянському Союзі, де смертність населення перевищувала народжуваність. Під тиском цих факторів навіть найлояльніші радянські громадяни засумнівалися у цінностях системи, у рамках якої вони жили, розпочався процес глибоких змін у свідомості.

Ведучий

Тривалий час інформація про справжні масштаби і наслідки аварії замовчувалися: хоча вже 26.04 в Інституті ботаніки АН УРСР лічильники показали різке підвищення радіоактивності, перше офіційне повідомлення про Чорнобильську катастрофу з’явилось лише на 5 день після вибуху. До того ж воно було гранично лаконічним і з відчутним акцентом не на аварії, а на заходах з її ліквідації. У критичній ситуації ініціатори перебудови дуже швидко відмовлялися від ними ж проголошених демократичних лозунгів і поверталися до звичних методів дезінформації та замовчування.

  

  Чорнобиль – це вже історія України, тому дітей треба навчати вболівати за минуле своєї держави, сприймати її такою, яка вона є, до того ж формувати загальнорозвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу; розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави; виховувати почуття поваги й пам’яті до трагічних сторінок України.

 Чи буде квітень, як завжди

 Дарунком весняної здоби.

 Чи власним іменем біди

 Ми назвемо його Чорнобиль?

 Чи може викреслимо його

 З календарів своїх допоки

 Нас теплий грітиме вогонь

 Ще не відкритих ізотопів?

 Безмежна мисль, немає меж

 Її спинити годі!

 І ти, Чорнобилю, ти теж

 Не маєш меж сьогодні.

 26 квітня!

 В ніч із забуття

 Йде страшне створіння – атомне дитя.

 Суть його безкровна і зіниць нема

 І уста безмовні, і душа німа.

 Вирвавшись на волю з мороку ночей,

 Вже калічить долі і батьків.

 Виродок – створіння ціль страшну таїть

 Поглина сумління, душі нам двоїть.

 Простяга до серця щупальця страшні

 І вселяє муки, муки неземні.

 Присипляє мозок посвистом глухим

 Стронцієву дозу сипле, наче дим.

 26 квітня!

 Люди не проспіть!

 Атомне століття раною горить.

 Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,

 Щоб зустріли внуки вранішню зорю.

 І виростають покоління

 Котрі не чули тиші

 Що зберегли ми, що надбали

 Що дітям в спадок передать?

 Тепер тут зона, а була земля,

 Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль.

1-й ведучий:

 Чорнобиль це назва невеличкого містечка, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

 Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

 2-й ведучий:

 Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів в долі України та її народу.

 (Виконується пісня «Два кольори»)

4-й ведучий:Ось як це описує Володимир Яворівський у повісті „Марія з полином у кінці століття”.

 (Учні, які читають вірші та уривки виходять на сцену)

1. «З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.

 Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

 На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь».

 2.Зойкнула Земля чаїним криком

 - Сину, вбережи і захисти!

 Вийшла мати із іконним ликом:

 - Йди, синочку, хто ж коли не ти?

 Спалахнуло небо, впало крижнем

 - Сину, вбережи і захисти!

 Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

 - Йди, коханий, хто ж коли не ти?

5-й ведучий:

 За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

 6-й ведучий:

 23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

 7-й ведучий:

 Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

 8-й учень:

 Вогонь і землю зріднили собою

 І кипіла у них під ногами земля

 Навіть небо двигтіло од вогненного болю

 І тривога палюча долітала здаля.

 А трагедія кожну мить наростала

 Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.

 І немов з Хіросіми, з безодні повстала

 Перед людством, відкривши свою тайну.

 Як спинити її – гуртувало єдине бажання,

 Не терпілось, не ждалось – загрожував згаслий час.

 Невпокорене атомне випробування

 Впало вперше, пожежники мужні, на все.

 9-й учень:

 Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: «Тримайтесь ближче до життя, хлопці».

 10-й учень:

 Лейтенанти – хлопці непохитні,

 Молоде, вогненне покоління.

 Ви, як пам’ять у тривожнім світі

 Раду незнищенного коріння.

 Першим важко. Ви ж були найперші,

 Із вогню та в полум’я шугали

 Не до подвигів і не до звершень

 Ви ж собою людство заступали.

 Та серця, мов кремені, не вгасли

 Залишались іскрами на тверді

 Тільки жити – в нас бунтує спрага,

 Та продовжить пісню родоводу.

 А лишилась вірності присяга.

 Батьківщині. Матері. Народу.

 11-й учень:

 Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?”

 Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

 12-й учень:

 Перший удар на себе

 Перший вогонь на себе

 Так відчайдушний Данко

 Людям віддав своє серце.

 Як же тут не згадати

 Поруч з ним не назвати –

 Вас, що уміли серцем

 Грізний вогонь зупиняти.

 І віддали – що мали

 Життя – що одне в людини

 Вірю, що врятували,

 Долю моєї дитини.

 13-й учень:

 Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони.

 Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово.

 (Дівчина виходить в чорному одягу, припадає на коліна)

 Люди в білих халатах до землі вклоняюся вам!

 В час біди – ви солдати! Чи ангели милосердя?

Це крізь ваші серця йде жорстока передова

 Де незвично чатують порожні очиці смерті.

 Скільки крапельок крові волає у мікроскоп

 Про третину життя. Що тільки й встиг хтось прожити

 І тривожно сьогодні, мов у горлі саднить волосок,

 Слово не постигне пристрочує лейкоцити.

2-а ведуча. Ніяких сигналів про небезпеку, ніяких звісток про евакуацію населення. Лише згодом пролунав сигнал ЦО про негайний вивіз населення. Люди були забрані з вулиць, дехто встиг взяти в руки щось необхідне. А добро, нажите поколіннями, залишилося там. Ніхто тоді не думав, що назавжди покидає рідну домівку.

 1-а ведуча. За межу, позначену страшним словом «зона», було виселено 135 тис. чоловік.

 7-ий учень.

 Сльози загуслі на вірі не сушаться —

 З болем зрослися вони.

 Ми перед мертвими, ми перед сущими

 Носимо камінь вини.

 Дивляться в очі, як вогник в темено,

 Душу тривлжять завжди

 Діти Чорнобиля, діти Чорнобиля,

 Діти людської біди.

 Дати трагедій спускаються сходами

 Вниз до скорботних могил.

 Хто нам пробачить за те, що вибодили

 Діток на атомний пил?

 Хай же болять тобі, хай же болять мені,

 Вічні лишивши сліди,

 Діти Чорнобиля, діти Чорнобиля,

 Діти людської біди.

 2-а ведуча. Прип'ять, українське Полісся... Місця чудові. До того страшного дня вони були місцем відпочинку тисячі людей. Та не стало в той час ні рибалок, ні човнів. Річку спасали. Головним було — не допустити рознесення по річках страшної і невідомо рмерті. А дари садів Чорнобиля так і залишилися незібраними.

 1-ий учень.

 Не стало села. Є хати і хліви,

 І сива, пекуча сльоза на щоці,

 І розпач, що гостро торкнувся грудей, —

 Село ще стоїть, та не має людей.

 Болючу дорогу обрали вони,

 Ростуть на городах густі бур'яни.

 Та пустка і тиша безлюдним крилом

 Зриває останню політку житла...

 На карті Вкраїни не стало села.

 1-а ведуча. Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт. Це дуже боляче — жити в батьківській хаті за колючим дротом і бачити, як спустошується, поступово вмирає твоя найрідніша батьківщина. Але ще важче знати, що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити.

 2-ий учень.

 А в тім селі — ні голосу, ні звуку,

 І вікна випромінюють розлуку,

 І двері навхрест дошками забиті,

 І журавлі криничні сумовиті,

 І тихий сад біля старої школи,

 І дітям в ній не вчитися ніколи.

 3-ій учень.

 Навколо пустка і печаль біблійна,

 Навколо смерть, незрима і повільна.

 І час присипається пісками

 на полі, що шуміло колосками.

 4-ий учень.

 А по ночах трагічне і фатальне

 На землю ллється світло асторальне,

 І фантастично-сіре мерехтіння

 Породжує примарливе видіння

 Людей, які від наглої біди

 Пішли із цього краю назавжди.

 5-ий учень.

 Поволі слід за ними заростає,

 І дощ свинцем землю засіває,

 І дно ріки встелюють блискавки,

 І, розметавши крила, ластівки

 Ширяють на чорнобильських вітрах,

 І чорні хмари навівають страх.

 2-а ведуча. Біда розчинилась в духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях. Ця трагедія увійшла в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тля України.

 1-а ведуча. Чорнобиль... мертва зона... Сьогодні ці слова гірким болем відлунюються в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Разом з ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.

 Повернувшись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя...

 2-а ведуча. Поля і луки, ліси й озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля. Чорний круг невідомо скільки разів залишиться незагбйною виразкою на лоні природи.

 6-ий учень.

 Як страшно це — води не скуштувати.

 У тім краю, де Прип'ять, де Дніпро,

 І хто посмів знічев'я відірвати,

 Від губ народу цілого відро?

 Дивлюсь на землю, на річкові води

 І думаю, аж чорна від журби!

 Нам говорили: «Ви царі природи»...

 А ми ж насправді — атома раби.

 2-а ведуча. Чорнобиль... Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль — це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестримний біль.

1-й учень:

 ... йдуть колони, колони, колони...

 Розминаються повні – порожні,

 Незбагненна процесів болю,

 У автобусах тих подорожні

 Ідуть наче із долі в недолю

 На вокзали, в лікарні, у безвість

 Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?

 Розтривожено вуликів безліч

 Невидимого стишені свідки.

 (Хвилина мовчання)

2 Світ з посивілим житом

 З цвітом і гроном калини,

 З вічним дитячим сміхом

 Ще на вустах Батьківщини.

 Світ – з лугами, лісами,

 З ріками і зорею

 З чистими небесами

 Над скупаною землею...

 І віддали все, що мали

 Життя – що одне в людини

 Вірю, що ви врятували

 Долю моєї дитини.

Ведучий Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.

 (Танок учнів)

1-й ведучий:

 А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

 2-й учень:

 Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка

 Покотилась до обрію, збурила зоряну синь

 На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко

 Бо Чорнобиль – трава – не полин.

 Чом же ти, Україно, материнська вербова колиска

 Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш?

 І течуть твої сльози, і болять твої роки так близько.

 Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх?

 Ти завжди була з Богом, не нужденна ні хлібом, ні сіллю

 Якже ти допустила, щоб скалічили душу твою?

 Впала з неба зоря, покотилась Чорнобильська зірка...

 Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба,

 І петля радіації стягує шию твою

 Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба

 Знай, що Бог ще чекає молитву твою.

 3-й учень:Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу.

 Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж живуть. Ось що побачили льотчики, пролітаючи над зоною.

 З вертольота її запримітили

 Не одразу означиш словами.

 Бо тополі іржаві, як мітли,

 Скрутно небо метуть головами.

 Пісня «Бентежні журавлі»

Ведуча.О Мати Маріє, з високого неба

Молитву прийми, що несемо до тебе,

За тих діточок, що в недузі, хворобі,

Що впало на них люте лихо Чорнобиль.

Подай їм надії, найкращого ліку,

Втиши їхній біль і прийми під опіку.

 Ми любимо їх, дай нам їм помагати,

Маріє свята, всіх покривджених Мати!

Танець  «Рідний край».

Ведуча.Тож, шановні наші гості, хай доля дарує вам здоров'я, миру, успіхів, любові. Хай ві­тер розвіває усе зло, а сонце принесе тепло.

1-й ведучий. Немає, мабуть, в Україні місця, яке б не було пов'язане з горем Чорнобиля. Комусь дове­лося стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки ава­ри, комусь - рятувати життя і здоров'я потерпілих, інші просто допомагали і матеріально, і морально.

2-й ведучий. Вони серед нас... Це наші земляки, сусіди і родичі. Будьмо чуйними, добрими у став­ленні до них. Будьмо людьми. Скрашуймо наше життя своїм теплом, ласкою, усмішкою, випро­мінюймо зі своїх сердець лише добро, побажаймо один одному тільки щастя.

(Музичний номер «Щастя, щастя і добра...» ).

1-й ведучий.

Щастя, щастя і добра

Ми гостям своїм бажаєм.

Пісні, пісні від життя

 Для усіх сьогодні ми співаєм.

Щастя, щастя і добра,

 Долі, радості ясної,

 Пісні, пісні від життя

І уклін вам до землі святої.

Години спілкування з анкетами

Година спілкування «Сімейне свято»

Мета:          освітня — учити дітей творчо підходити до підготовки заходів;

виховна — прищеплювати певні художні смаки; згурто­вувати класний колектив; розвивати ініціативу, самостій­ність, творчість учнів; сприяти формуванню позитивної позиції родичів у життєдіяльності класу.

Обладнання: фотовиставка «А ми ось які», фото із сімейного альбому, виставка робіт учнів та батьків «Наші захоплення», газе­та з творами «Моя родина», малюнки «Весела сімейка», невеличкі кінострічки (за можливістю); виставка книжок із проблем виховання; магнітофон, відео, телевізор, рекві­зит до виступів, сувеніри.

Хід години спілкування

Класний керівник поділяє учнів та батьків на групи, кожна із них готує виступи, після чого проводяться конкурси.

1.   Виступи учнівських груп.

> Музичний. Необхідно представити свою групу, використовуючи фото­графії, відеофільми, пісні.

> Творчий. За кілька хвилин із пластикової пляшки та іншого підруч­ного матеріалу необхідно зробити виріб, іграшку тощо.

2.   Конкурсна програма.

> «Будьмо галантними».Групи отримують завдання якнайкраще сказати одна одній компліменти.

> «Незвичайні художники». Команди малюють самі себе у шаржовому стилі.

> «Смакота». Групи готують страви з однакових продуктів.

3.   Підбиття висновків години спілкування.

Після години спілкування випускається газета-звіт.

Година спілкування «У нашому класі день народження»

Мета:         освітня — розвивати творчі здібності учнів;

виховна — сприяти згуртованості класного колективу; формувати традиції класу, позитивне ставлення до ото­чуючих, розвивати самостійність, ініціативу, творчі здіб­ності учнів.

Обладнання:     повітряні кульки, газети, вітальні листівки, святковий торт, свічки, сувеніри.

Хід години спілкування

Цей захід можна проводити двічі на рік — для учнів, у яких день народження влітку, і ще один для народжених взимку і восени (або так, як вам зручно).

Столи розставлені буквою П, праворуч і ліворуч розсаджені гру­пи дітей разом із рідними.

Усі діти, окрім іменинників, і батьки у класі, вони чекають, коли зайдуть іменинники. Звучить музика «Пісня Крокодила Гени», з'являються іменинники і займають відведені для них місця за столом (у центрі). Музика стихає. Усі підводяться і виконують для іменинників пісню на мотив «Нарру Вігішіау».

З днем народження вас, З днем народження вас, З днем народження вас Вітає наш клас.

Ведуча (виходить зі зв'язкою повітряних кульок, їх кількість відповідає кількості іменинників). Вітаю, дорогі друзі. Я рада, що ви змогли прийти до нас на День народження. Ми від усієї душі поздоровляємо тих, у кого день народження уже минув, але кого ми ще не поздоровили. День народження — одне із головних свят кожної людини, у цей день вона з'явилася на світ, виникло нове життя.

Ведучий. Діти, а тепер хай кожен побажає нашим учням що-небудь гарне. (Звучать побажання учнів.)

Ведуча. Друзі, я щойно отримала телеграму із поздоровленням, але від кого вона — не можу зрозуміти. Допоможіть мені, давайте відгадаємо разом.

. «Дорогі друзі! Поздоровляю з Днем народженняі Прилетіти до вас не зможу, бо зламався пропелер на Дні народження у Малюка». (Карлсон.)

Ведучий. Це свято — найкраще, тому що в День народження обов'язково бувають торт і чай із варенням. Чай у нас буде, але пізніше. А зараз пригадаймо,, які ще приємні речі бувають на Дні народження. Я починаю: танці... (Учні продовжують: пісні, кон­церт, ігри.) Отже, спочатку ігри.

Гра «Найспритніший»

У коло ставлять стільці (на один менше, ніж учнів).

Починає звучати музика, гравці ідуть навколо стільців. Як тіль­ки музика закінчилася, учні мають сісти, а той, хто не встиг — ви­буває. Якщо це хтось з іменинників, можна вручити будь-який втішний приз. Поступово з вибуванням учнів необхідно прибирати і стільці. Переможцю вручається сувенір.

Ведуча. Ми бачимо, що грати ви любите, а чи любите ви розга­дувати загадки?

Давайте перевіримо вашу кмітливість.

1. По чому ходять, але не їздять? (По сходах у приміщеннях.)

2. На що схожа половина яблука? (На другу половину.)

3. Коли дурень розумним буває? (Коли мовчить.)-

4. Без чого людина не може жити? (Без імені.)

5. Що станеться ЗО лютого? (Нічого: у лютому ЗО днів не буває.)

6. Що необхідно зробити, щоб 4 хлопці залишилися в одному чо-боті? (Зняти з кожного по одному чоботу.)

7. Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, він не вміє розмо­вляти.)

8. Де знаходиться Поле Чудес? (У Країні Дурнів.)

Ведуча. Молодці, друзі, ви не тільки веселі, а й розумні. Але нам надійшла ще одна телеграма. Як ви гадаєте, від кого вона? «Ці­лую, обнімаю, вітаю усіх іменинників. Мій довгий ніс прищемило важкими дверима, чекаю на допомогу друзів». (Буратіно.)

А тепер ми з вами пограємо ще в одну гру. Заспіваймо «Нарру ВігШіау», цокаючи язиком, кахикаючи тощо. (Учні змагаються в оригінальності виконання пісні.)

Ведучий. А у мене ще одна телеграма: «Поздоровляю з Днем народження! Ну, іменинник, постривай!» Як ви вважаєте, хто міг привітати у такий спосіб? (Вовк.)

Ведуча. А зараз потанцюймо. Запрошуємо всіх у коло. Ти котись, веселий бубон, Через весь великий клас, У кого веселий бубон — Хай станцює той для нас.

(Звучить танцювальна музика — і той, у кого залишився бубон, танцює. Гра триває доти, поки усі діти не потанцюють.)

Настав найприємніший час для наших іменинників — вручення подарунків. (Учням, вручають подарунки.) І останній традиційний подарунок — це — торт. Запрошуємо усіх на чаювання.

Підбиття підсумків години спілкування.

Година спілкування «Світ  професій»

Мета:         освітня — розширити знання учнів про світ професій;

виховна — з'ясувати зміст мотивів вибору професії.

 Обладнання:    виставка малюнків на тему «Професія і час».

Хід години спілкування

Напередодні класний керівник пропонує учням написати твір «Ким бути?» за наведеним планом.

1. Яку професію я хочу обрати?

2. Чому мені подобається ця професія?

3. Яку роботу виконують представники цієї професії?

4. Які риси характеру необхідні людині цієї професії? '

5. Чи я маю такі риси характеру?

6. Як я збираюся гартувати власний характер* щоб у майбут­ньому працювати за обраною професією та досягнути знач­них успіхів?

Анкета для учнів «Коло інтересів»

Дайте відповідь «так»,«ні» чи «іноді» або допишіть необхідне.

1. Я хочу відвідувати гурток ....

2. Мені подобаються такі ігри, де.».

3. Якщо я залишаюся вдома, я займаюся ....

4. Мені подобається займатися технікою.

5. Я люблю майструвати ....

6. Мені подобається планувати свою роботу самостійно.

7. Мені подобається складати різні схеми, таблиці.

8. У мене багато ідей, і я хочу їх реалізувати.

9. Мені подобається копіювати малюнки, моделі.

10.Я ніколи не роблю того, що в мене не виходить.

11.У мене вдома багато квітів, я доглядаю за ними.

12.Мені подобається музика, театр.

13.Я поважаю людей за їх професіоналізм.

14.Мені подобається вести щоденник, записи подій.

15.Люблю працювати на комп'ютері.

16.Беру активну участь у домашніх ремонтах.

17.Домашнє завдання виконую за одну-дві години.

18.Мені подобається оформляти свої роботи та виготовляти стіннівки.

19.Я завжди допомагаю товаришам.

20.Люблю допомагати мамі вести розрахунки, збирати класні кошти.

21.Люблю переписувати тексти.

22.У мене виходить лікувати тварин.

23.Хотів би керувати великим вантажним автомобілем.

24.Умію рекламувати різні речі.

25.Люблю брати участь у шкільних концертах, святах.

1.   Мозковий штурм.

Учитель пропонує дати відповідь на питання «Для чого люди працюють?» Діти по черзі висловлюються, учитель фіксує на до­шці відповіді дітей, робить підсумок: усе, що нас оточує, зроблено руками людини, праця людини — це справа її честі.

2.   Гра «Професія і час».

Із розвитком суспільства деякі професії відмирають. Наприклад, у сучасному суспільстві немає візників, які б перевозили пасажи­рів у кареті. Пропоную вам погратися. Я називатиму давню про­фесію, а ви маєте знайти і назвати її сучасну заміну. Наприклад, сажотрус — слюсар-сантехнік, землекоп — машиніст екскаватора та інше.

3.   Гра «Світ професій».

Професій існує більш ніж 50 тисяч, але всі їх можна об'єднати у групи за ознакою того, з чим працює людина (природою, техні­кою, людиною, знаковою системою чи художнім образом).

Спробуйте розподілити наведені професії за цією ознакою: учи­тель, водій, лікар, садівник і т. д. (Класний керівник може продов­жити перелік.) Наприклад, учитель працює з учнями, тобто про­фесія передбачає контакт людина — людина.

4.   Бесіда.

—Ким ви прагнете стати у майбутньому? Які якості необхідні представнику цієї професії?

—Навіщо лікарю, вчителю терпіння?

—Що таке чуйність? Яким професіям вона потрібна?

—Які якості потрібні міліціонеру?

—Чим лікує лікар?

—Чому перукаря та швачку порівнюють з художником?

—Чи може продавець, офіціант, бібліотекар, секретар впливати на настрій людини?

5.   Зустріч із представником певної професії.

(Проходить у формі невимушеного спілкування.)

—   Як виникла професія ... (лікаря, кухаря, машиніста тощо)?

   — Чи існувала вона раніше?

—  Яку користь приносить зараз?

—  Яка є можливість для розвитку цієї професії? Чим користу­ються її представники?

—До якого типу професій належить?

—Що є продуктом праці?

—Чим мусить бути обладнане робоче місце?

—Що треба знати та вміти, для того щоб працювати ... (назва професії)?

—Які риси характеру найбільш притаманні предстаникам про­фесії?

—  Що може завадити гарній роботі?

Запропонуйте дітям придумати питання для спілкування: стеж­те під час зустрічі за загальною атмосферою в класі.

6. Підбиття підсумків години спілкування.

Створення словника тлумачення професій.

Година спілкування «Розпорядок дня»

Мета:         освітня — допомогти учням скласти розпорядок дня; вчи-

ти учнів цінувати кожну хвилину часу.

виховна — формувати вміння та навички самостійно пла­нувати свій час.

Обладнання:    плакат «Розпорядок дня».

Хід години спілкування

1.   Слово вчителя.

Як ми використовуємо свій час? Давайте проаналізуємо разом. Часто час гається через лінощі. Коли ви беретеся,виконувати до­машнє завдання, ваша увага час від часу розвіюється через утому, необхідність переключитися з предмета на предмет, зрозуміти кон­кретні завдання. За рік ви виконуєте близько 5 тисяч завдань з усіх предметів і втрачаєте близько 5 тисяч хвилин. За цей час можна прочитати приблизно 2—2,5 тис. сторінок художньої літератури. Це зовсім не мало. Гайнувати щонайменше часу допоможе розпо­рядок дня.

2.   Робота в групах.

Давайте розділимося на групи по 3—5 учнів і підготуємо реко­мендації, як найкраще організувати свій час удома, в школі, відпо­чити, не забути про самопідготовку тощо.

(Після опрацювання в групах матеріал узагальнюється і запи­сується.)

Можливий розпорядок дня (а коментарем)

Підйом, зарядка, водні процедури (7⁰⁰— 7³⁰)

Вставайте одразу, як прокинулися. В іншому разі вас охоплять лінощі і в'ялість. Перед тим як робити зарядку, необхідно відчи­нити кватирку. Зарядку краще виконати під музику. А потім добре прийняти душ.

Сніданок (7³⁰—8°°)

Уранці необхідно снідати добре, бо попереду цілий день. їжте повільно, користуйтесь столовими приборами. Приберіть зі столу, помийте посуд.

Дорога до школи (8⁰⁰—8¹⁸)

Дорогою до школи ідіть повільно, дотримуйтеся правил дорож­нього руху.

Заняття у школі (8¹⁸—14³⁰) ,

У клас приходьте заздалегідь, перегляньте підручники, згадайте домашнє завдання. Під час уроку слухайте відповіді своїх одноклас­ників, будьте готові проаналізувати власні знання. Основні поло­ження з пояснень матеріалу учителем занотовуйте (для себе). Незро­зуміле слово або вислів запищіть, щоб потім з'ясувати його зміст. Відповідаючи перед класом, користуйтеся такими правилами:

1. Говоріть просто і зрозуміло.

2. Закінчуйте відповідь стислим узагальненням.

3. На зауваження і доповнення товаришів не реагуйте занадто бурхливо.     ^

4. Пам'ятайте: відповідь перед класом: — це форма розвитку ваших ораторських умінь.

Повернення зі школи (14³⁰—15⁰⁰)

Перш ніж піти із класу, наведіть порядок аа робочому місті. До­рогою додому намагайтеся йти швидко, дихайте на повні груди. Обід (15°°—15³⁰)

Якщо мама накриває на стіл, допоможіть їй. Поївши, приберіть після себе зі столу.

Вільна година (15⁸⁰—17⁰⁰)

Цей час варто використати для того, щоб прибрати квартиру, до­помогти батькам, поспілкуватися з друзями, зайнятися спортом. Самопідготовка (17⁰⁰—20⁰⁰)

Розкладіть на столі все необхідне для виконання уроків. Вирішіть, з якого предмета почнете виконання уроків. Стежте за поставою. Одяг має бути вільний, температура в кімнаті не більше за 18° С.

Вечеря (20²⁹—20²⁰)                                        

Вільна година (20²⁰—22⁰⁰)

Цей час можна використовувати на свій, розсуд, але не забудьте перед сном ще раз повторяти складний матеріал і погуляти на сві­жому повітрі не менше за ЗО хвилин.

Підготовка до сну. Вечірній туалет (22°°—22¹⁵)

3.   Інсценізація режиму дня учнями під музичний супровід.

До інсценізації можна залучити групу дітей, кожень учень може
показувати окремий етап розпорядку дня або ж усі учні разом по-
казують, як потрібно умиватися, чистити зуби, робити зарядку,
снідати тощо.                                              ,

Особливо подобається дітям, коли під час інсценізації пропону­ються два варіанти — правильний і неправильний. Наприклад ви­конання домашніх завдань можна показати у двох сценках-мініа-тюрах. У першій — дитина ретельно готує робоче місце, зберігає правильну поставу, сидячи за робочим столом, тощо. У другій — учень поряд із підручниками ставить чашку кави, іграшкову ма­шину, сидить зігнутий. Діти-глядачі мають відгадати, який із по­казаних варіантів е правильним.

4.   Підбиття підсумків години спілкування.

Учитель дякує активним учасникам заходу. Пропонує як підсу­мок провести конкурс на кращий малюнок за темою «Мій режим дня».

Година спілкування «Ринг професій»

Мета: освітня — поповнити знання дітей про ту чи іншу про­фесію, соціальну значимість професій;

виховна — звернути увагу дітей на риси характеру, необ­хідні спеціалістам різних професій, гонг.

Анкета «Усі професії цікаві»

1. Про які професії ти знаєш?

2. Ким ти хочеш стати?

3. Які дії виконують люди обраної тобою професії?

4. Яку користь приносить обрана тобою професія?

5. Які риси характеру потрібні людині цієї професії?

На підставі анкетування класний керівник групує учнів, деякі учні можуть готуватися індивідуально. У кожній групі обираєть­ся представник, який буде виступати на ринзі, відстоювати честь обраної професії. Назвемо його умовно «боксер». Інші — консуль­танти (тренери).

Групи готують афіши-реклами для обраних професій.

3.Виготовлення запрошень для батьків/друзів.

4. Виготовлення гонгу або предмету, що його імітує.

5. Оформлення класу у вигляді «рингу», з кутом для «боксера» та «тренерів», місцями для груп підтримки.

6. Вибір суддів та їх підготовка (це можуть бути вчителі, завуч, класний керівник, батьки).

Хід години спілкування

1.   Знайомство з гравцями.

У центрі рингу з'являється ведучий (учень класу).

Ведучий. Сьогодні на нашому ринзі незвичайна і дуже відпові­дальна зустріч — зустріч захисників професій. У червоному куті... (прізвище та ім'я представника від групи). Він представляє про­фесію лікаря, його консультативна група (назвати дітей).

У жовтому куті ... (опонент). Захищає професію водія. Група його консультантів ... (назвати дітей).

І так далі усі чотири кути.

Інформація для вчителя. Проводьте презентацію різних професій у кіль­ка етапів, адже затягнута гра, велика кількість розповідей про різноманітні професії відразу не надасть очікуваного результату. Перш за все можна обрати найбільш популярні професії. Учні, що вийдуть на ринг, вибираються за результатом проведеної підгото­вчої роботи.

2.   Перший раунд «Презентація».

Дайте коротку інформацію про обрану вами професію.

(Претенденти по черзі розповідають про можливий період виник­нення професії, її попередницю (якщо така існувала), особливості умов праці тощо. Судді оцінюють і рефері підіймає руку перемож­ця або переможців. На табло з'являється рахунок.)

3.   Другий раунд «Таких не беруть у космонавти».

—  Яка людина може стати лікарем, водієм... Що для цього не­обхідно, які риси характеру притаманні представникам цієї про­фесії? (Раунд триває 5 хвилин.)

Претендент разом із консультантами на спеціальних аркушах записують риси характеру, розташовуючи їх від більш до менш важливих. Перемагає та група, яка виконує завдання швидше. Претенденту надається право розповісти про необхідність певної риси характеру.

4.   Третій раунд «Бліц-турнір».

—  До якого типу професій належить обрана вами професія? (1 бал)

—Що є головним атрибутом професії? (1 бал)

—Назвіть відомих представників професії. (1 бал)

—Де вчаться на (лікаря/водія)? (1 бал)

—Де можна зустріти представників цієї професії? (1 бал)

—  Чи є пісні, прислів'я про цю професію? (1,бал) Перемагають ті, хто швидше дає відповідь на запитання.

5.   Четвертий раунд «Експертиза».

(На великому столі викладається певна кількість речей — атри­бутів різних професій.) Знайдіть речі, що необхідні представникам обраної вами професії. Зробіть пояснення. (Перемагає той, хто пер­шим упорається із завданням.)

6.   П'ятий раунд «Реклама професій».

Учень розповідає, що він робитиме у житті, щоб стати лікарем: які риси виховуватиме, де і як навчатиметься. Перемагає той, чия розповідь буде повнішою та переконливішою.

7.   Підбиття підсумків години спілкування

Сьогодні ми не вирішували, яка професія краща, важливіша; не оцінювали, наскільки правильно ви обрали майбутню професію. Проте добре попрацювали.

Усі учасники гарно підготувалися, дослідили багато матеріалу, усім було цікаво. Дякуємо особливо активним учням, проте, я га­даю, якби на їхньому місці опинився будь-хто з вас, то ми все одно побачили б непогану гру, можливо, навіть ще цікавішу. І я пропо­ную оформити наш матеріал в енциклопедію. Назвати її, напри­клад, «100 різних професій». Над нею варто продовжити працюва­ти, адже світ професій вивчати цікаво. А потім, коли енциклопедія буле готова, ми подаруємо її шкільній бібліотеці.

Анкета для батьків

1. Чи ходите ви з дитиною у походи?

2. Як обираєте маршрут?

3. У якому складі вирушаєте у похід?

4. Чи бере участь дитина у підготовці?

5. Чи складає план дій?

6. Чим займаєтеся у поході (на природі)?

7. Які навички, необхідні у поході, є у вас?

8. Які навички, необхідні у поході, є у вашої дитини?

9. Як ви вважаєте, чи може бути корисним колективний похід дітей та батьків нашого класу?

10.Чим ви хотіли б зайнятися у поході? (Спортивними змаган­нями, інтелектуальними іграми, пішим переходом.)

11.Яку допомогу ви готові надати класу при підготовці до тако­го виду відпочинку?

12.Чи маєте ви якесь спостереженням?

 Година спілкування «Моя школа»

Мета:         освітня — викликати почуття зацікавленості до історії

своєї школи, її теперішнього та майбутнього;

виховна — розвивати учнівське самоврядування; залуча­ти учнів до творчої, колективної праці; виховувати повагу до школи та вчителів;

Обладнання:    стіннівки.

Підготовчий етап

1. Проведення мозкового штурм

Разом з учнями класний керівник обирає та обговорює певну тему, що стосується шкільного життя, наприклад «Що я хочу зна­ти про школу, в якій навчаюся?» Учитель може сформувати групи по 5—6 учнів у кожній. Протягом п'яти хвилин учні обмінюються враженнями, думками, запитаннями. Після обговорення пропону­ють свої ідеї стосовно обраної тематики, які фіксуються на дошці.

1. Робота в групах.

Завдання першій групі. Зібрати інформацію про своїх учителів (скільки років працюють, чому викладають цей предмет, чи мають нагороди, де вчилися тощо).

Можна використати метод інтерв'ювання — це засіб одержання достовірної інформації з даної проблеми.

План інтерв'ювання

1. Скласти список тих, у кого необхідно взяти інтерв'їб, проду­мати питання.

2. Повідомити людину, з якою хочеться поспілкуватися, про інтерв'ю, ознайомити з темою, питаннями.

3. Обговорити час і місце проведення інтерв'ю,

4. Підготувати техніку (якщо є) для проведення інтерв'ю.

5. Оформити зібрану інформацію в газету, додаток до заходу тощо.

Завдання другій групі. Провести анкетування серед учнів класу.

Анкета «Моє ставлення до школи та самого себе»

1. Чому ти ходиш до школи?

а) подобається вчиться;

б)       тому, що всі люди мають учитися;

в) хочу розвивати свої навички;

г) хочу одержувати нову інформацію;

д) цього вимагають батьки;

е) тому, що тут учаться мої друзі;

ж)подобається одержувати гарні оцінки;

з) тому, що від цього залежить моє майбутнє.

2. Що тобі не подобається у школі?

а) домашні завдання;

б) нецікаві уроки;

в) ставлення вчителів;

г) Ставлення класу;

д)          відсутність можливості бути самостійним;
 е) непотрібні предмети;

ж) нецікава позакласна робота.

3. Що тобі заважає вчитися?

а) Відсутність практичних завдань;

б)          терпіння;

в)                                                      часу;   

г) умов для роботи.

4. Як ти оцінюєш своє ставлення до навчання?

а) Відмінно;

б)          добре;

в) задовільно;

г) незадовільно;

II варіант

Анкета «Моє ставлення до школи та самого себе»

1. Чи цікаво тобі вчитися?

а) Так;

б)          ні;

в) недуже.

2. Що тобі подобається у школі?

а) Навчання;

б) свята;

в) години спілкування;

г) туристичні походи;

д) спортивні змагання;

е) секції та гуртки;

ж)          культпоходи до театру;
з) участь в олімпіадах.

3. Які шкільні гуртки ти відвідуєш?

4. Чим тебе зацікавили ці гуртки?

а) їх відвідують мої друзі;

б)         мене примушують (батьки, класний керівник тощо);

в) відвідую, щоб згаяти час;

г) хочу чогось навчитися;

д)     інша відповідь.

1. Які події (заходи), справи школи, класу тобі найбільше запам'яталися? (Важливо провести аналіз анкетування.)

Завдання третій групі. Зібрати розповіді про випускників школи, матеріали з історії школи (використовуючи метод інтер' в'ювання (учителі, директор, випускники, учні) та роботу з архів­ним матеріалом (накази про випуски учнів, фотографії, статті в га­зетах)).

Завдання четвертій групі. Випуск стіннівки «Наш клас та школа», «Досягнення та успіхи»* «Гідна зміна».

Кожний кореспондент готує терміновий матеріал на важливу тему. Редактор газети — організує роботу редколегії; розподіляє обов'язки; підбирає тематику; обговорює матеріал з класним керів­ником та класом; працює над оформленням газети.

1.   Історична довідка.

Учень. Історія нашої школи розпочинається 1 вересня 19..., коли у двері нової будівлі увійшли перші учні. Вони були такі ж, як і ми. їм дуже подобалася наша школа. В інтерв'ю колишня пер­шокласниця говорить: «Я була така горда від того, що починаю вчитися в новій школі. Школа, як і я, йшла у свій перший клас».

Перших учнів зустріли... (кількість учителів на перший рік функціонування школи) вчителі з різних предметів. Деякі з них працюють і досі. Серед них ... (перелік учителів).

Запрошуємо сказати кілька слів про нашу школу вчительку іс­торії. (Виступ учителя.)

Учень. За ці роки нашу школу закінчили ... випускників. Де­які прославляють школу своїм життям та досягненнями (розповіді про досягнення випускників). У нас у гостях ... (прізвище, ім'я, по батькові гостя — колишнього випускника школи).

Давайте візьмемо у нього інтерв'ю.

2.   Інтерв'ю.

—Що вам допомогло досягти таких успіхів у житті?

—Кому з учителів ви вдячні?

—Який урок був для вас найцікавішим? Дякуємо за цікаву розповідь.

3.   Бліц-вікторина «Найкращий знавець школи».Запитання для вікторини.

—Де розташовується кабінет директора?

—Скільки кабінетів у школі?

—Скільки парт у нашому класі?

—Яка повна назва школи?

—Номер кабінету, де знаходиться бібліотека?

—Скільки хвилин продовжується велика перерва?

—Скільки вчителів працює у нашому класі? Бліц-вікторина проводиться у швидкому темпі, за кожну відповідь

видається відзнака (трикутничок, пташка, квіточка тощо). Перемо­жець одержує маленький приз або медаль «Знавець школи».

4.   Підбиття підсумків години спілкування.

Діти та гості по черзі та за бажанням розповідають про свої вра­ження від виконаної роботи.