Конспекти уроків з географії

Методичний місячник
Уроки 8 клас

Тема:  Мішані і широколисті ліси

Мета: продовжити формувати вміння учнів складати характеристику природної зони; розвивати практич­ні навички школярів роботи з підручником, картою; сприяти вихованню бережливого ставлення до навко­лишнього середовища.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок-подорож.

Обладнання: фізична карта України, карта фізико-географічного районування України, атласи, ілюстра­тивний матеріал, мультимедійна дошка.

ХІД УРОКУ

I.      Організаційно-мотиваційний етап

Учитель. Сьогодні світ пізнає Україну. Сьогодні ми пізнаємо Україну, особливості її природи, ландшафтів. Ми зупиняємося на вивченні зони мішаних і широколистих лісів. Це перша природна зона України, яку ми розглядаємо.  Слайд 1.При цьому ми користуємося планом. Відтворіть його в голос слайд 2.   Запишіть у зошит число, класна робота, тема слайд 3.

1.     Географічне положення, межі та розміри Полісся.

2.     Характерні риси природних компонентів.

3.     Сучасні ландшафти

4.     Ґрунти

5.     Тваринний світ

6.     Рослинний світ

7.      Вплив господарської діяльності на природу лісів

8.     Природно – заповідні об’єкти

9.     Це цікаво!

Сьогодні ми вирушимо в цікаву подорож, під час якої зробимо декілька зупинок.

Перед стартом перевіримо багаж знань наших ман­дрівників.

Це і буде зупинка № 1.

II.     Актуалізація опорних знань і умінь, учнів

Зупинка № 1. Гра «Вірю — не вірю» (з коментарем)

1. Чи вірите ви, що природна зона — це частина при­родної країни? (+)

2.     Чи вірите ви, що зона мішаних лісів займає най­більшу площу серед природних зон України? (-)

3.     Чи вірите ви, що рельєф зони мішаних лісів пере­важно височинний?(—)

4.     Чи вірите ви, що максимальна абсолютна висота Полісся 316 м?(Ч-;

5.     Чи вірите ви, що в рельєфі Полісся трапляються льодовикові форми? (+)

6.     Чи вірите ви, що Українське Полісся є найбільш зволоженою природною зоною України? (+)

7. Чи вірите ви, що в зоні мішаних лісів переважають південні вітри? (—)

8.      Чи вірите ви, що Полісся — найбільший в Україні природний нагромаджувач прісної води? (+)

9.      Чи вірите ви, що найбільші річки Полісся — Го­ринь, Уж? (-)

10.Чи вірите ви, що Українське Полісся поділяється на 5 фізико-географічних областей? (—)

11.Чи вірите ви, що більша частина районів Чернігів­ської області знаходиться в межах зони мішаних лі­сів? (+)

12.Чи вірите ви, що площа Полісся України 350 тис. км²? (-) слайд  4

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Отож, продовжимо нашу подорож. На­ступні наші зупинки пов'язані з планом характерис­тики природної зони.

Зупинка № 2. Географічне положення, межі та розміри Полісся.

Північна частина України розташована в зоні мішаних лісів Схід­ноєвропейської країни. У межах України вона називається Україн­ським Поліссям. Південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова, Золочева, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова. Ця межа більш-менш чітко виявляється в рельєфі, будові антропоге­нових відкладів, ґрунтах, рослинності й характері ландшафтів. За­гальна протяжність зони від державного кордону до Середньоросійської височини — більше як 750 км. Вона охоплює понад 113 тис. км², що становить близько 20 % території України. Слайд 5-6

Зупинка № 3. Характерні риси природних компонентів

Для Полісся характерний низовинний рельєф, гравійні, піщані та піщано-глинисті відклади. В антропогені, під час дніпровського зле­деніння, сформувалися піщані рівнини, моренні пасма, еолові форми рельєфу.

Клімат помірно континентальний; літо тепле й вологе, зима м'яка. Середня температура січня змінюється із заходу на схід від -4,5 до -8 °С, середня липнева — від +17 до +19 °С. У середньому за рік ви­падає 600—680 мм опадів (близько 70 % у теплий період року).

Є густа річкова сітка з широкими річковими долинами. Більшість річок належать до басейнів Прип'яті, Десни та Дніпра. Високий рі­вень залягання підземних вод та значна зволоженість території спри­яють поширенню низинних боліт. У крейдових породах зустрічається карст. Багато озер, найбільше — Світязь.

Ґрунти дерново-підзолисті та болотні. На більшій частині території переважають соснові, дубово-соснові та дубово-грабові ліси. Є знач­ні ділянки дубово-липових, вільхово-березових і ясенево-вільхових лісів.

Характерні типово лісові тварини: козуля, лось, дикий кабан, вовк, лисиця, рись, куниця, заєць, білка, борсук; завезено ондат­ру; птахи — тетерук, глухар, рябчик. На болотах, озерах і річках живуть бобри, видри, різні види диких качок, кулики, у водоймах понад ЗО видів риб. Слайд 8-12

Зупинка № 4. Сучасні ландшафти

За ландшафтними особливостями Українське Полісся поділяється на шість фізико-географічних областей: Волинське Полісся, Жито­мирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся, а також Мале Полісся. Цей поділ обумовлений, у першу чергу, відмінностями і геологічній будові та рельєфі. Слайд 13

Завдання.

Використовуючи карти атласу та текст підручника, складіть ха­рактеристику фізико-географічних областей Полісся за планом у таб­лиці (за зразком).

Назва фізико-гео­графічної області	Відповідна тек­тонічна структура	Особливості природних компонентів	Природоохоронні території
Волинське Поліс­ся	Частина Волино-Подільської плити і Ковель­ського масиву	Найбільш лісис­та, заболочена область з воло­гим кліматом	Шацький націо­нальний природ­ний парк
Житомирське Полісся
Київське Полісся
Чернігівське Полісся
Новгород-Сіверське Полісся
Мале Полісся

Волинське Полісся розташоване в межах Волино-Подільської плити та Ковельського масиву. Це найбільш лісиста, заболочена та зволожена область. Житомирське Полісся розташоване в межах Ук­раїнського щита. Це найбільш піднята частина зони. Великі площі тут займають бори на піщаних ґрунтах. Київське Полісся розташо­ване на схилі Українського щита. Тут переважає моренно-зандровий рельєф із суборами і заплави річок із луками та болотами.

Чернігівське Полісся розташоване в межах Дніпровсько-Донецької западини, де спостерігається мозаїчне чергування зандрових, моренно-зандрових, заплавних алювіальних низовин і лесово-ерозійних острівних підвищень рельєфу. Порівняно із західними областями Чернігівське Полісся відрізняється більшою амплітудою річних температур, нижчи­ми зимовими температурами, більшою тривалістю періоду зі сніговим покривом. Новгород-Сіверське Полісся розташоване на схилі Воро­незького кристалічного масиву, його поверхня більш піднята, а клімат області більш континентальний порівняно із західними. Мале Полісся розташоване дещо відокремлено. Воно розділяє Волинську і Подільську височини, розташоване в межах неотектонічного прогину. Тут ростуть субори на дерново-підзолистих ґрунтах.

Зупинка № 5. Ґрунтова   слайд 14

Учитель. Одним з важливих компонентів ПК є грунт.

Завдання. Які ж основні типи ґрунтів характерні для нього? Давайте звернемось по допомогу до карти. Знайдіть потрібну інформацію на карті «Ґрунти» в ат­ласах. (Переважають дерново-підзолисті ґрунти.)

За картою «Родючість ґрунтів» в атласах визначте ро­дючість цих ґрунтів. (Дерново-підзолисті ґрунти мало­родючі.)

Дерново-підзолисті ґрунти мають слабкий і середній ступінь підзолистості, 1-3 % гумусу (18-24 см), мають кислу реакцію, потребують вапнування. При внесен­ні органічних і мінеральних добрив стають родючими.

Завдання. Знову звернемось до карти, які ще ґрун­ти, крім дерново-підзолистих, є на Поліссі? (В доли­нах річок лучні та лучно-болотні, торфово-болотні та торфовища.)

Лучні ґрунти утворилися під лучною рослинністю при неглибокому заляганні ґрунтових вод. Вміст гумусу 3—6%, вони багаті на поживні речовини.

Болотні ґрунти утворилися в умовах надмірного зво­ложення при високому рівні ґрунтових вод. Для сіль­ськогосподарського використання цих ґрунтів треба застосовувати меліоративні заходи.

Завдання. Оформимо здобутий нами матеріал у вигля­ді невеличкої схеми.

Ґрунти Полісся

1.     Дерново-підзолисті;

2.     Торфово-болотні; торфовища.

3.     Лучні; лучно-болотні.

                          Заходи по підвищенню родючості:

внесення добрив;

протиерозійні заходи;

вапнування;

меліорація.

сівозміна;

(Оформляється на дошці при участі учнів класу).

Зупинка  6. Рослинний світ або Флористична зупинка

У ч и т е л ь. (Читає вірш).

Уявіть собі ліс...

Білий гомін беріз

І ялин заповідних мовчання.

Крик сови з-за ріки,

Коли гаснуть зірки

За хвилину якусь до світання.

Уявіть собі ліс...

  На території Полісся ростуть соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові ліси. Крім основних порід, в них трапляються бук, ялина, осика, береза та інші. Слайд 15

  Соснові ліси — бори або борові займають значну пло­щу. Ростуть на ґрунтах з малою кількістю поживних речовин. Дерева ростуть негусто, кущів майже нема, а трав часто нема зовсім. Серед напівкущів найчасті­ше зустрічаються чорниця, брусниця, з трав'янистих рослин — сон, котячі лапки, чебрець, верес.

  Так, верес росте на галявинах, де більше сонця. Його квіти лілово-рожеві, іноді білі, дрібненькі. Це краси­ва лісова рослина. Бджоли збирають з його квіток нек­тар, з якого роблять вересовий мед. Люди використо­вують цю рослину для лікування.

  Найбільш поширені в Поліссі субори — сосново-дубові ліси. Вони ростуть на більш багатих ґрунтах. У них розвинений підлісок, багато кущів, земля майже суцільно вкрита трав'янистими рослинами. У підліску розповсюджена ліщина, бруслина, бузина, зрідка ро­додендрон жовтий (азалія понтійська), в основному на Овруцькому кряжі. Це кущ, який зберігся з третинно­го періоду. Занесений до Червоної книги України.

Всім нам з дитинства знайомі назви дерев: сосна, бе­реза, дуб, клен та ін. А що ми знаємо про них?

Деякі учасники нашої подорожі більш детально зна­йомилися з рослинами Полісся. Вони мають намір по­ділитися з нами здобутою інформацією.

(Повідомлення учнів про сосну, березу, вільху.)

 Учитель. На Поліссі поширені луки, де типовими ї рослинами є валеріана лікарська, плакун верболистий,осоки.

 На низинних болотах ростуть очерет, рогіз, осоки, пів­ники болотні та ін.

На верхових болотах основна рослина — сфагнум — білий мох, із залишків якого утворюється торф, а та­кож росте журавлина, росичка.

Зупинка № 7. Тваринний світ  або Фауністична зупинка слайд 16

Учитель. Досить різноманітний тваринний світ зони мішаних лісів.

Завдання. За допомогою карти атласу назвіть найпо­ширеніших тварин зони.

Познайомимось з деякими з них більш детально.

(Повідомлення учнів про глухаря, тетерука, рябчика, зайця-біляка, бобра.)

Зупинка № 8. Вплив господарської діяльності на природу лісів  або Екологічна зупинка

Учитель. Різноманітні ландшафти Українського По­лісся, але вони зазнали значного впливу господарської діяльності людини. Внаслідок цього зменшується пло­ща лісів, зникають рослини і тварини, забруднюється навколишнє середовище. _І

Аварія на ЧАЕС (26 квітня 1986 р.) забрала наших лі­сів площею в 400 га.

Завдання. Перед нашою подорожжю нам доставили загадкову скриньку. Але відкрити її ми зможемо, лише вгадавши, що там зберігається.

Є підказки — ключові слова, які відкриваються по од­ному:

«документ» — «список» — «дата народження — 1976 р.» — «видано — 1980 р.» — «червоний» — «кни­га». (Червона книга)

До книги потрапили рослини і тварини, що підляга­ють охороні. Познайомимось з деякими з них. (Учням роздаються ілюстрації.)

Ілюстрації тварин і рослин занесених до Червоної книги України

Зупинка № 9. Природно – заповідні об’єкти

Для охорони унікальних ландшафтів і природних комплексів зони мішаних лісів на її території створені: природні заповідники (Полі­ський, Рівненський, Черемський), національні природні парки ( Деснянсько-Старогутський), численні заказники і пам'ятки природи.

Повідомлення учнів про один із природних заповідників мішаних і   широколистих лісів (за вибором учнів).

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів

У ч и т е л ь. Ось ми і підійшли до завершального етапу нашої подорожі і, щоб трохи закріпити наші знання,  зробимо останню зупинку «Знавець природи Полісся».

Зупинка № 10. «Знавець природи Полісся» або  Це цікаво!

Клас ділиться на 2 групи, робота на картках.

1. Вільха	Картка 1  3 нього виробляють посуд
2. Береза	Дерево — «азотозбирач»
3. Верес	3 його решток утворюється торф
4. Сосна	Бджоли збирають з його квіток солодкий нектар
5. Сфагнум	Має найціннішу деревину
1. Бобер	Картка 2 Має строкате забарвлення
2. Заєць-біляк	Велика копитна тварина
3. Рябчик	Найбільший гризун
4. Лось	Забарвлення шерсті міняється за сезонами
5. Кабан дикий	Цінна мисливська тварина

       V.          Підсумок уроку

        Учитель. Ми з вами детально ознайомилися з усі­ма природними    компонентами зони мішаних лісів. Нам слід пам'ятати, що всі вони в ПК взаємозв'язані і впливають один на одного.

Оцінювання роботи учнів.

      Гра «Відгадай»

1.     Рослина, назва якої говорить, що вона з лісу. (Лілія лісова)

2.     Рослина-хижак. (Росичка)

3.     Квіти, що горять. (Горицвіт)

4.     Ласощі для вовка. (Вовчі ягоди)

5.     Пара для журавля. (Журавлина)

6.     Рослина, що вміє плавати. (Водяний горіх плаваючий)

7.     Зазвичай приходить вночі. (Сон чорніючий)

8.     Рослина з-під снігу. (Підсніжник)

9.     Тварина з довгим носом і хвостом. (Вихухіль)

10.Глухий птах. (Глухар)

11.Птах для полювання. (Сокіл)

12.Взимку білий. (Заєць біляк)

13.Хоч і степовий, а живе і в лісі. (Тхір степовий)
14.3 родини котячих. (Рись)

Запам'ятаймо ці види рослин і тварин, і давайте робити все, щоб, вони не зникли.

     V. Домашнє завдання

1)          Опрацювати відповідний параграф підручника.

2)          Скласти твір-мініатюру за темою «Мандрівка лісами Полісся».

3)          Підготувати повідомлення про тварини і рослини лісостепу.

ТЕТЕРУКИ

  Тетеруки раніше були дуже поширені в Україні, за­раз вони гніздяться на Поліссі, півночі Лісостепу та в Карпатах. Улюблені місця — узлісся, розріджені мі­шані ліси, березові гаї, вирубки біля боліт. Дорослий самець має червоні брови, чорне з металевим відблис­ком оперення, «біле дзеркальце» на крилах. Самка так само, як і молоді птахи, сірувато-сіра або ж сіренька, строката, що дає їй змогу маскуватися під час виси­джування яєць.

  Тетерук більшу частину свого життя проводить на землі. Літає швидко й легко. Птах не боїться холоду і взимку живе на деревах, але під час великих морозів заривається у глибокий сніг, де робить ходи до 8 метрів завдовжки. Коли виникає снігова кірка, багато птахів гине, не маючи змоги пробитися через неї.

   Так само, як і в глухарів, у тетерука навесні відбува­ються шлюбні ігри — тетерукові токи. Рано-вранці самці збираються на галявині і, розпустивши пір'я, починають бурмотіти, наскакуючи один на одного. Маленькі пташенята здобувають собі корм, як тільки виходять з гнізда. Самка, як курка-квочка, прикриває малюків крилами від крилатих хижаків і щоб зігріти їх у холодну ніч. Побачивши ворога, самка тетерука не­рідко відвертає на себе увагу, починає шкутильгати, тягне крило, ніби поранена, і відводить хижака пода­лі від пташенят. А пташенята тим часом розсипаються у траві, припадаючи до землі, і сидять нерухомо, зов­сім непомітні.

РЯБЧИКИ

Рябчик має строкате, плямисте забарвлення з рудуватими і білими смужками, звідси і назва. Цей птах надзвичайно спритно бігає між кущами, травою, його навіть важко помітити в заростях. Свою присутність птахи викривають протяжним свистом. Оселяються рябчики у хвойних і листяних лісах. В Україні трап­ляються в Поліссі і в Карпатах. Живуть птахи пара­ми, кожна з них має свою ділянку і гніздо влаштовує в ямці. Самка має захисне забарвлення і майже непо­мітна в добре замаскованому гнізді. Через кілька годин після вилуплення пташенята швидко бігають і ра­зом із самкою переходять на поляни, просіки та узліс­ся в пошуках комах.     

БОБРИ

   Бобер європейський — найбільший гризун наших) місць. Маса його 20—30г. Добре пристосований до і водно-наземного способу життя. Між пальцями задніх кінцівок у нього є плавальні перетинки. Хвіст плоский, лопатоподібний, допомагає бобрам плавати. Хутро бобра не намокає. Колір хутра від світлокоричневого до чорного.

  Бобри поселяються по берегах повільних лісових рі­чок, стариць і озер. Вони уникають широких річок зі швидкою течією, а також водойм, що промерзають до дна. Важливою є наявність біля водойми дерево-кущової рослинності з м'яких листяних порід (верби, осики, тополі), а також водної і прибережної рослин­ності, що складає раціон бобра. На вподобаній водоймі бобри влаштовують нори або хатки. Нори риють при наявності крутих берегів. Вхід у нору завжди розташовується під водою.   У болотистих місцях замість нір бобри вимушені бу­дувати конічну хатку 1—2 м заввишки, яка складаєть­ся з хмизу і гілок, скріплених мулом або глиною. Усе­редині хатки влаштовується простора «кімната», ви­ходи з якої ведуть у воду. Взимку в хатках утримується плюсова температура, вода не замерзає, і бобри мають можливість виходити у воду під лід,

   У тих водоймах, де рівень води не сталий, що після його зниження могло б привести до осушення виходів з нір або хаток, бобри споруджують греблі. Влашто­вують вони їх нижче від рівня поселення зі зрізаних стовбурів дерев, гілок, хмизу, мулу. Інколи бобри про­ривають довгі вузькі канали, якими сплавляють заго­товлений корм — гілки дерев. За допомогою своїх міцних різців звірі не тільки лег­ко перегризають гілки, але й звалюють великі дерева, підгризаючи їх біля основи. Осику діаметром 5—7 см бобер звалює за 2 хв. У зваленого дерева бобри від­гризають гілки, розділяють його на частини, частко­во поїдають на місці, а те, що залишилося, сплавля­ють до житла або до місця будівництва греблі. Дерево 10—12 см у діаметрі бобер звалює за одну ніч, так що до ранку на місці роботи звірка залишається лише пе­ньок і купка тирси. Активні бобри у присмерку і вно­чі. Хутро бобра високо цінується. В Україні бобри охо­роняються законом.

Тема: Степові ландшафти України

Мета: дати учням знання про географічне положення та особливості зони степу, взаємозв’язки між компонентами природи в зоні степу; показати особливості зони в порівняні з іншими природними зонами; на прикладах продемонструвати результати впливу господарської діяльності людини на природні особливості зони степу; познайомити з природоохоронними територіями зони степу; продовжити формувати вміння працювати з картографічними матеріалами на прикладі карти фізико-географічного районування, поглибити вміння працювати з тематичними картами рельєфу, клімату; продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами інформації; продовжувати роботу щодо формування навичок високого мислення; удосконалення умінь та навичок щодо комплексного характеризування географічних об’єктів (на прикладі природної зони); сприяти формуванню кооперативних навичок навчання, вміння виступати перед аудиторією.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, атлас України, карта фізико-географічного районування, проектор.

ХІД УРОКУ

I.                  Організаційний момент

Психологічне налаштування . Смайлик

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Географічна розминка»

• Вкажіть особливості географічного положення зони лісостепу.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші форми рельєфу в межах зони лісостепу.

• Назвіть та поясність особливості клімату території лісостепу.

• Назвіть несприятливі фізико-географічні процеси характерні для території лісостепу. Поясність причини їх поширення.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші природоохоронні об’єкти зони лісостепу.

Індивідуальна робота «Географічна мозаїка».

Картка № 1.  Заповніть таблицю, вказавши належність до зони мішаних лісів та лісостепу наведених понять і ознак:

1 — дерново-підзолисті ґрунти; 2 — височина Розточчя; 3 — при­родний заповідник Недобори; 4 — торф; 5 — Шадький природний національний парк; 6 — чорноземи типові; 7 — буково-дубові ліси; 8 — Західно-Українська провінція; 9 — дикі злаки; 10 — велика забо­лоченість; 11 — Середньоросійська височина; 12 — леси; 13 — яружні і балковий тип рельєфу; 14 — моренно-зандрові рівнини.

(Проставте порядкові номери у відповідних стовпчиках.)

Зона мішаних лісів	Зона лісостепу

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

«Поетична хвилинка»

Учитель. «Тиша панує тут. Ні насторожений шуліка, ні чабан — ніщо не порушить степового вічного спокою. Дзвенять цикади. Гаряче пахнуть насичені сонцем трави. Тиша навкруги. Лише зашерхоче десь суха ящірка, пробігаючи по траві. Бризнуть урізнобіч з-під міг коники-ковалі та ще й жайворонки дзюркочуть у тиші, прой­маючи її вверх і вниз. Вони невидимі у повітрі, як струмки, що течуть, розмаїті, джерельно-дзвінкі. Здається, що від краю до краю одне повітря», — так описував Асканійський степ О. Гончар. Колись у давнину такий степ охоплював величезні території на півдні та південному сході України.

До знайомства з природною зоною Степу ми, певним чином, підготувалися на попередніх уроках, де нами було розглянуто природні зони мішаних лісів та лісостепу. Кожна зона має схожі і відмінні риси, характеризується своєрідним поєднанням природних компонентів та процесів. Характерні риси зони лісостепу, які ми можемо назвати одразу,— це розташування на півдні території України, найбільша, серед природних зон площа, наявність найбільших теплових ресурсів. Проте детальніше і ґрунтовніше ми зможемо охарактеризувати природну зону, опанувавши матеріал сьогоднішнього уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Круглий стіл»

Робота в групах

   Для складання характеристики зони степу можна сформувати такі творчі групи, що працюють над з’ясуванням певної інформації:

1 група географи (географічне положення), геоморфологи (особливості рельєфу),

2 група кліматологи (особливості клімату), гідрологи (особливості внутрішніх вод), ґрунтознавці (особливості ґрунтового покриву),

3 група ландшафтознавці (особливості ландшафтів, рослинного і тваринного світу),

4 група екологи (екологічні проблеми, природоохоронні об’єкти та території).

На роботу в групах — 10 хв, на презентацію — 5 хв.

  Доповнення вчителя.

  Степова зона простягається на півдні території України, охоплюючи південні частини Кіровоградської, Харківської, Одеської областей, та території Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської областей, північну частину Автономної республіки Крим. Охоплює 40 % території України. Протяжність із заходу на схід — 1075 км, з півночі на південь — 500 км. Слайд 6

  Природна зона степу розташована на півдні Східноєвропейської рівнини в межах різних тектонічних структур — Українського щита, Причорноморської западини, Донецької складчастої структури, південно-східних схилів Воронізького масиву .  Слайд 7 Серед крупних форм рельєфу виділяються відроги Подільської та Придніпровської височин, на сході — Донецький кряж та Приазовська височина, відроги Середньоруської височини, на півдні — Причорноморська і Північно-Кримська низовини. Територія багата на корисні копалини: залізну руду (Криворізький басейн, Білозерський район), кам’яне вугілля (Донецький басейн), марганець (Нікопольський і Токмацький басейн), нафта та газ (Причорноморсько-Азовський нафтогазоносний район). Слайд 8

  Клімат зони степу помірно континентальний. Слайд 11. Він є найбільш континентальним на території України. Степова зона має найбільші теплові ресурси. Безморозний період триває до 220 днів. Середні температури липня досягають +21 … +23 °С. Середні температури січня — 0 ... –1 °С (у Криму) і –7 °С (на південному сході). Сніг тримається 1–2 місяці, але сніговий покрив дуже нестійкий. У межах зони степу випадає найменше на території країни опадів — 300–500 мм на рік. Випаровуваність висока 450–1100 мм. Мала кількість опадів у поєднанні з великим випаровуванням, створює значний дефіцит вологи. Трапляються часті посухи. Щорічно спостерігаються суховії, інколи вони дмуть упродовж тривалого часу (до 15 діб).

  Річкова сітка сформувалась в умовах недостатнього зволоження, тому її густота незначна. Є райони, де поверхневі води стікають до подів. Стік формується в основному за рахунок талих снігових вод (до 80 %). Степові річки характеризуються короткочасною і високою весняною повінню та низькою літньою меженню. Рівні річок можуть різко змінюватись влітку під час злив. Великі річки мають мало приток.  Слайд  12-14

  Мінералізація річкових та ґрунтових вод висока. Великі річки — це Дніпро із притоками, Сіверський Донець, Південний Буг. Боліт мало. Вони розташовані переважно в пониззях річок Дніпра, Дністра, Дунаю. Найбільші озера — лиманні (Кундук, Ялпуг). У межах території зони знаходиться Причорноморський артезіанський басейн. Найкрупніше водосховище — Каховське.

  Ґрунтовий покрив представлений чорноземами звичайними та південними, що мають високу природну родючість. На півдні чорноземи переходять у каштанові ґрунти. У районі Сиваша попадаються солончаки і солонці. У заплавах річок поширені лучні ґрунти, а на Лівобережжі нижнього Дніпра простягаються Олешківські піски. Слайд 16

  До того як степи було розорано, природна рослинність була представлена різними видами ковили, типчаком, стоколосом, келерією, житняком, тонконогом, полином, перекотиполем, кермеком, півонією вузьколистою, катраном татарським тощо. На сьогодні природна рослинність збереглась тільки в заповідниках. Слайд 17

  Дерева найчастіше зустрічаються на півночі зони — байрачні ліси, кущі — по всій території (терен, вишня, шипшина, мигдаль). У плавнях річок є очерет, калина верба, лоза. 80 % території — це сільськогосподарські угіддя, де вирощують пшеницю, технічні, овочеві, плодові культури та виноград.

Слайд 18

   Видовий склад тваринного світу бідніший, порівняно з лісостеповою зоною, але представників кожного виду багато. Найбільше всього гризунів — тушканчиків, ховрахів, хом’яків, а також зайців, вовків, лисиць, борсуків, козуль, кабанів, тхорів. Серед птахів багато жайворонків, дрохв, степових орлів, чайок, мартинів, куликів. Серед плазунів — гадюк, полозів, ящірок. Слайд 19-20

Степ весною, наче килим,

Сонце кидає нитки,

Вишиває візерунки,

То розводи, то квітки..,

  Відмінності ландшафтів пояснюються неоднаковим співвідношенням тепла і вологи, характером ґрунтів і природної рослинності, особливостями природокористування.

  В цілому фізико-географічний поділ має такий вигляд: степова зона поділяється на підзони, а ті, у свою чергу, поділяються на краї (провінції).

Слайд 21

Північностепова підзона

Провінції: Дністровсько-Дніпровська північностепова, Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська північностепова, Донецька північностепова, Задонецько-Донська північностепова.

Середньостепова підзона

Провінції: Причорноморська середньостепова.

Південностепова (сухостепова) підзона

Провінції: Причорноморсько-Приазовська сухостепова, Кримська південностепова).

«Асоціаційний кущ»

Повідомлення учнів

Природоохоронні території   (Заповідники)

Повідомлення № 1  Асканія-Нова

Заповідник Асканія-Нова (1898) — це природоохоронна науково-дослідна установа міжнародного значення з площею понад 33 тис. га. З 1985 р. він має статус біосферного. До складу заповідника входять цілинний степ, дендропарк, зоопарк. Там охороняють найбільшу в Європі ділянку справжнього лучного і чагарникового типчаково-ковилового степу. Трав’янистий покрив утворюють різні види ковили. Попадається рідкісний скіфський тюльпан. Водяться лисиці, зайці, бабаки, гадюка степова, різноманітні птахи. У зоопарку живуть зебри, верблюди, рідкісні тварини.

Перегляд відео «Гордість України. Асканія-Нова»

Повідомлення № 2 Дунайський біосферний заповідник

  Дунайський біосферний заповідник (1998) — є правонаступником заповідника «Дунайські плавні». Його площа 46 тис. га. У заповіднику охороняють унікальні ландшафти, де гніздяться 250 видів птахів. Заповідними є острови з прилеглими до них акваторіями та водно-болотними угіддями, де налічують понад 950 видів рослин, з них занесені до Червоної книги України — 14. Тваринний світ налічує понад 5 тис. видів. Тут мешкають пелікани рожеві, гуси білобокі, казарки. У водоймах — багато видів риби, є дельфіни чорноморські, тюлень-монах, видра річкова.

Повідомлення № 3  Дніпровсько-Орільський заповідник

  Дніпровсько-Орільський заповідник (1990). Охороняються унікальні ландшафти долини Дніпра та його притоки Орілі. Поширені дубові ліси з кленом, ліси з білої верби, тополі, вільхи. До Червоної книги України занесено 25 видів рідкісних рослин.

Повідомлення № 4 Єланецький степ

  Єланецький степ — природний заповідник (1996). Охороняються ділянки цілинних степів: справжніх, лукостепових, лучних, лукоболотних, чагарникових.

Повідомлення № 5 Луганський заповідник

  Луганський заповідник (1968). Площа – 1,6 тис. га. Зберігаються унікальні природні степові комплекси — заплавні діброви, соснові ліси, степові угрупування, болотні й водяні рослини. Заповідник має філії: Станично-Луганську, Стрільцівський степ, Провальський степ.

Повідомлення № 6  Український степовий заповідник

  Український степовий заповідник (1961). Площа — 2,8 тис. га. Охороняються еталонні типи ґрунтів, рідкісні тварини та рослини. До Червоної книги України занесено 65 видів птахів, до Зеленої — 7 видів рослинних угрупувань. У степу розташовані філії цього заповідника: Хомутівський степ, Кам’яні могили, Крейдова флора.

Повідомлення № 7 Казантипський заповідник

  Казантипський заповідник (1998) — створений на північно-західному узбережжі Керченського півострова, загальна площа якого — 450 га. Територія утворена вапняками давнього атола, які утворили казаноподібну форму рельєфу. Охороняються цілинні ділянки ковилових, наскельних, лучних і чагарникових степів.

Повідомлення № 8 Опуцький заповідник

  Опуцький заповідник (1998). Площа — 1,6 тис. га. Територія складена рифовими вапняками. Охороняються унікальні степові й чагарникові рослини.

Повідомлення № 9  Лебедині острови

  Лебедині острови — філія Кримського природного заповідника в мілководній Каркінітській затоці. Це місце гніздівлі та зимівлі водяно-болотних птахів.

 Картка № 2. Національні природні парки

  Парк Святі гори (1997). Площа 40 тис. га. В ньому гармонійно поєднуються природоохоронні території з архітектурним ансамблем Святогірської Успенської лаври ХУІІ-ХІХ ст. Охороняються дубові ліси з домішками клена, ясена, липи, соснові та вільхові ліси, бори із сосни крейдяної.

  Азово-Сиваський природний парк (1993). Площа — 3 тис. га. Охороняються степові ковилові, піщано-степові, пустельно-степові та солончакові рослинні угрупування. Водяно-болотні угіддя мають міжнародне значення. До Червоної книги України занесені гадюка степова, полоз, тушканчик великий, тхір степовий.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Відео «Український степ»

VI. Підсумки уроку

Прийом «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні особливості степової зони України.

Прийом «Поетична хвилинка»

                             СТЕП

Степ — це запахи шипшини,

Степ — це море житняків..

 Степ — це кущики лютичів

І жовтавих буркунів.

Степ — це хвилі ковилові,

Степ — це ряст і первоцвіт.

Степ — це шавлії бузкові

І багряний маків цвіт.

 Степ — це очі волошкові,

Степ — це пижма і полин.

Степ — кульбаби цвіт медовий

І голівки конюшин.

Степ — це клекіт журавлиний,

Степ — домівка для сурків.

Степ — це прихисток мишиний

І горбочки ховрахів.

Степ — це дрохви і орлині,

Степ — це чаплі й кулики.

Степ — зайці та дикі свині,

І вужі, і ящірки.

Степ — це коників сюрчання,

Степ — лелечий переліт.

Степ — зозулине кування,

Солов'їний ніжний спів.

 Неозорий і безкрайній,

Гомінливий і жаркий.

То зелений, то рудавий.

Степ — то сонця перелив.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте текст підручника.

2. Випереджальне домашнє завдання за темою «Українські Карпати».

3. Створити кросворд на тему  «Степ»

Корисні копалини

https://drive.google.com/folderview?id=0BzNhccojUybzNkM2Ym1nLVNYeUk&usp=sharing

Різноманітність рослинності України
8 клас

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю видового складу рослин України; розкрити закономірності поширення рослинності України, шляхом аналізу карт рослинності; схарактеризувати рослинні комплекси, рослинні угрупування та вивчити рослини, що охороняються; продовжити роботу з різними джерелами знань; вчити працювати в команді; формувати основні компетенції;

розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу, вміння аналізувати, робити висновки, вміння працювати з підручником, картами, складати схеми;

виховувати екологічну культуру школярів, бережливе ставлення до природи України і рідного краю;

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручники (Фізична географія України: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / П. Г. Шищенко, Н. В. Муніч. – К.: Зодіак – ЕКО, 2008. – 240 с.), карта рослинності України, атлас, таблиці, презентація.

Методична література:

1. Усі уроки географії. 8 клас./ С.А. Капіруліна, М.В. Сорока. – Х: Вид. група «Основа», 2008 – 240с.

2. Довгань Г.Д. Фізична геграфія України. 8 клас:. Розробки уроків – Х.:Веста : Вид- во. «Ранок», 2008, - 74с.

3. Рослинний покрив України. Н.П. Коротких //. Географія ( Основа) №4, 2005р., С.13-14.

4. Рослинний покрив України. 8 клас. // Л. Ділова//. Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. №43,2007, С. 23-24.

5. Рослинність України. 8 клас.//Альбіна Середня// Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. № 9,2007, С. 18-20.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ

- Перевірка присутності учнів на уроці.

- Перевірка наявності засобів навчання.

- Психологічне налаштування учнів до уроку. Епіграф до уроку:

«Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
Оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом  говори».

Ліна Костенко

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Прийом Мікрофон.

- Що таке грунт?

- Назвіть ґрунти, які поширенні  на території України?

- Назвіть основні закономірності поширення ґрунтів на території України?

2. Тестовий контроль.

I - рівень

1. Зміна типів ґрунтів на рівнинах спричинена:

А висотною поясність;

Б широтною зональністю;

В довготною зональністю;

2. Серед ґрунтів України найбільшу родючість мають…..

А чорноземи;

Б сірі-лісові ґрунти;

В дерново-підзолисті ґрунти;

3. Які ґрунти переважають на Азово-Чорноморській території?

А дерново-підзолисті;

Б сірі лісові;

В чорноземи звичайні;

Г каштанові та темно-каштанові;

4. Визначте, які ґрунти характерні для південного степу:

А чорноземи;

Б каштанові;

В сіроземи;

5. Типовими ґрунтами Українського Полісся є:

А чорноземи лучні;

Б сірі лісові;

В дерново-підзолисті;

Г бурі лісові;

6. Чорноземи в Україні сформувалися на:

А суглинках;

Б пісках;

В вапняках;

Г лесах.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

1. Вступне слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розпочинаємо вивчення нової теми. Щоб дізнатись якою ж буде тема сьогоднішнього уроку, скажіть: Що оточує нас у житті, а живе своїм життям? ( Рослини).

Так правильно, це рослини. Рослини поширені по всій земній кулі. Населяють вони і водойми, ростуть навіть на скелях. Рослини збагачують повітря киснем, який потрібен для дихання людям і тваринам, роблять його чистішим і свіжішим. Тому рослинність є одним із найважливіших компонентів природи.

Відкрийте свої зошити і запишіть тему сьогоднішнього уроку.

Тема: «Рослинний покрив України».

План

1. Видовий склад рослинності.

2. Закономірності поширення рослин на території України.

3. Основні типи рослинності  на території України.

4. Рослинні ресурси України.

5. Охорона рослин України.

Завдання : ознайомитися з різноманітністю видового складу рослин України; розкрити закономірності поширення рослинності України, працюємо з картами, схемами, 

ІV. ФОРМУВАННЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.

1. Репродуктивна бесіда.

- Що таке рослини?

- Який зв'язок існує між рослинами і ґрунтами?

- Від яких природних компонентів залежить видовий склад рослинності певної території?

2. Розповідь-пояснення вчителя.

 Рослинний покрив є найбільш уразливим природним компонентом, тому що його розміщення і формування залежить від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів. Якщо змінюється хоча б один компонент – змінюється і видовий склад рослинності. Про особливості названих компонентів ви дізналися з попередніх уроків. Ці знання стануть вам у пригоді для того, щоб визначити видовий склад рослинності України та закономірності його поширення.

У процесі пояснення вчитель  пригадує з дітьми схему чинників, які впливають на рослинність:

3. Розповідь вчителя. Заповнення таблиці.

Рослинність компонентів зумовили багатство видового складу:

До 30 тис. видів рослин

4 тис. Видів водоростей

15  тис. Видів грибів

1 тис. видів лишайників

800 видів мохів

5 тис. видів вищих рослин

4. Робота з текстом підручника. Побудова схеми.

Прочитаєте 2 підпукт на С. 136 підручника і скажіть:

- Якій закономірності підпорядковане поширення рослин на рівнинній частині України?

- Якій закономірності підпорядковане поширення рослин в гірських районах?

5. Робота з картою атласу:

Розгляньте карту «Рослинність» на С. 24 атласу і скажіть:

- Які основні типи рослинності поширені на території України?

- Які ліси поширені в західній частині України?

- Яка рослинність поширена в долинах рік?

- Яка рослинність поширена на Поліссі?

- Де на території України поширені широколистяні ліси?

6. Робота з текстом підручника.

- Прочитайте перший підпункт  на С. 137 підручника і скажіть:

- Яка загальна площа лісів на території України?

- Де найбільша лісистість на території України?

- Як змінюється лісистість природних зон рівнинної частини України?

7. Перегляд слайдів, на яких зображені представники  рослинності України.

8. Прийом «Словничок»

З’ясування змісту поняття «флора».

8. Прийом « Творча лабораторія» (Робота в малих творчих групах).

 Характеристика основних рослинних угрупувань України.

Клас поділяється на 3 групи. Вони одержують картку із завданням, пов’язаним з певним типом рослинності.

 1 група отримують завдання про ліси (загальна характеристика лісів, характеристика соснових борів, дібров, байрачних лісів, букових лісів, ялинників, лісів і паркових насаджень Південного берегу Криму), 

2 група  про степи (загальна характеристика степу, характеристика лучних степів, рінотравно-типчаково-ковилових степів, типчаково-ковилових степів, полиново-злакових степів),

3група  про луки (загальна характеристика луків, характеристика суходільних луків, заплавних луків, низинних луків, гірських луків), та водно-болотну рослинність.

Вибір картки — випадковий.

Завдання для груп: групам необхідно за 7-10 хв, користуючись тестом підручника (або заздалегідь заготовленими картками-описами) та картою рослинності України, охарактеризувати та презентувати  основні рослинні угрупування

України, відповідаючи на наступні запитання:

• загальна площа, зайнята угрупуванням рослинності.

• особливості поширення на території України.

• видовий склад рослинності. Характеристика окремих видів рослин. Повідомлення про 1 предславника.

Після закінчення роботи в групі про результат роботи доповідає один із учнів.

1 група. 

Учні розповідають про ліси , дуб. (Додаток 2)

Вчитель.

Рекорди України

Найвище дерево в Україні – модрина європейська: в Рахові зрубали дерево, яке у віці 140 років мало висоту 54 м. Найнижче дерево – верба туполиста: в Карпатах росте карликовий вид заввишки до 15 см.

  За 1 день - 1 гектар лісу виділяє 200 кг кисню, при цьому поглинає 220 – 280 кг вуглекислого газу, а 0,3 гектари лісу за рік виділяє  400 кг кисню – це річна потреба людини.

І справді, в лісі  легко дихати, повітря чисте і пахуче. Ось як описує ліс Ліна Костенко:

«Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві».  (Слайди).

2 група степ,  повідомлення про рослину

   У середній смузі України залишилися лучні степи, де вони чергуються з полями та лісовими масивами. Їх встеляють типчак, ковила, пирій, тонконіг, костриця, шавлія, конюшина. У Присивашші та вздовж узбереж морівзбереглися ділянки полиново-злакових степів. Це перехідний тип рослинності від степової до пустельної. У їх травостої переважають типчак, житняк, ковила і полин. Практично зникли різнотравно-типчаково-ковилові степи, що  займали північну частину степової зони та типчаково-ковилові степи на Причорноморській низовині.

Побудуймо схему «Степова рослинність України» (на дошці)

полиново-злакових степів  різнотравно-типчаково- 

                                                 ковилові степи

10. Перегляд слайдів (Степова рослинність)

3 група про луки та водно-болотну рослинність, повідомлення про аїр (лепеха)

   Луки України є справжньою скарбницею квітучого різнотрав’я. Їх поділяють на заплавні, суходільні та гірські. Найбільш поширені заплавні луки з багатим травостоєм, який формують конюшина, жовтець, щавель, деревій, вівсяниця, мітлиця, келерія. На суходільних луках ростуть кульбаба, костриця, волошки, пирій, тимофіївка, біловус. Гірські луки вкривають карпатські полонини і кримські яйли. Трав’яний покрив там доволі багатий – костриця, біловус, щучник, конюшина, арніка, тирлич, зозулинець та ін.

   Болотні види рослинності зазнали великих втрат внаслідок осушувальних робіт. Мохові болота поширені переважно на Поліссі. Вони вкриті килимом сфагнових чи зелених мохів, над яким піднімаються журавлина, багно, росичка, зірочник, підмаренник. Трав’яні болота є на Поліссі, в лісостепу та на заплавах степових річок. Їх рослинний покрив утворюють осока, очерет, рогіз, хвощ болотяний.

Рекорди України

Найвищими трав’яними рослинами, що мають прямостояче стебло, в Україні є очерет та борщівник сибірський, висота яких іноді досягає 4,5 м.

Перегляд слайдів

11. Робота з картою атласу:

Розгляньте карту «Рослинність» на С.24 і скажіть:

- Яка рослинність поширена на півночі України ?

- Яка рослинність характерна для Карпат?

- Назвіть представників цієї рослинності?

- Які ліси характерні для Криму?

- Покажіть область в якій проживаємо ми. Назвіть і покажіть рослинність що поширена .

14. Рослинні ресурси України.

16. Розповідь-пояснення вчителя з елементами бесіди.

Значення рослин у житті людини. Охорона рослин

- Як ви думаєте, яку роль відіграють рослини у нашому житті? 

Рослини повсякчас супроводжують життя людини. Насамперед вони забезпечують середовище її існування, постачаючи в атмосферу кисень. Рослини  – незамінні в харчуванні людини, є кормом для тварин. Вони здавна були паливом. І вугілля, і нафта, і природний газ, і торф також мають рослинне походження.

Особливу цінність становлять ліси.

- Яку функцію виконують ліси?

Вони пом'якшують клімат (узимку в них легше переносити мороз, а влітку  – спеку), зменшують швидкість вітру, довше зберігають вологу. У лісах зберігаються чисті джерела, не пересихають річки. Видатний учений В. Вернадський наголошував, що лісовий ґрунт так добре фільтрує стік, що з ним не зрівняється очищення води в лабораторії. Коренева система дерев запобігає ерозії ґрунту, зсувам.

- Як саме людина використовує багатства лісу?

Людина широко використовує багатства лісу. Деревина йде на виробництво меблів, сірників, тари, шпалер, паперу, олівців, побутових виробів, сувенірів. Плоди багатьох кущів (калини, глоду, малини, шипшини, обліпихи) використовуються для виготовлення ліків. Ліси багаті на гриби. Вони є ідеальними місцями для розміщення санаторіїв, будинків відпочинку.

Отже, рослинний світ забезпечує людину надзвичайно різноманітними ресурсами: продовольчими, лікувальними, промисловими, сільськогосподарськими (пасовища і сіножаті), рекреаційними.

- А чи знаєте ви, які заходи створені для охорони лісу?

- Чи знаєте ви про Червону та Зелену книгу України?

                            

У 1980 р. було видано Червону книгу України. У ній описано рідкісні та зникаючі види рослин, що потребують особливої охорони, місця їх поширення, заходи щодо їх збереження та відтворення.

18. Робота з картою атласу:

Розгляньте легенду карти «Рослинність» на с.24, і скажіть:

- Які рослини занесені до Червоної книги України?

Розгляньте карту і скажіть:

- Яка частина України характеризується найбільшою кількістю рослин занесених до Червоної книги України?

- В якій області найбільше рослин занесених до Червоної книги України?

- В якій області найменше  рослин занесених до Червоної книги України?

20. Робота з картою атласу:

Розгляньте карту « Поширення лікарських рослин» на С. 25 підручника і скажіть:

- Які типи лікарських рослин поширені на території України?

- Яка рослинність поширена на території, що забруднена радіонуклідами?

- Де на території України поширена лікарська ромашка?

- Яка лікарська рослина поширена в межах Дніпровсько-Донецької западини?

- Де на території України поширений горицвіт весняний?

21. Перегляд слайдів, на яких зображені основні рослини занесені до Червоної книги України

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.

1. Розв’яжіть кросворд

1. Християни святять гілочки цього дерева за тиждень перед Пасхою.

2. Без неї немає України.

3. Про цю квітку склав пісню Володимир Івасюк.

4. Мальовнича квітка.

5. Дерево, яке символізує козака, парубка.

6. Символ перешкод, які треба подолати.

7. Польова синя квітка.

8. З цією квіткою пов’язана назва одного з християнських свят.

2. Прийом «Викликаю асоціацію».

Ви ознайомились із картинами відомих художників, а зараз ми з’ясуємо які рослини зобразили художники на своїх картинах.

Група № 1 – Тит Романчук «Лісовий пейзаж».

Група № 2 – Віктор Масляников «Степ перед бурею».

Група № 3 – Іван Труш «Захід сонця в лісі».

Уважно розгляньте картину. З’ясуйте які рослини зображені на картині, до якого угруповання вони належать. Заповніть  таблицю.   ( Додаток 3.)

Назва картини

Художник

Назви рослин, котрі зустрічаються

До яких рослинних угруповань відносяться

Ваше особисте враження.

3. Характеристика основних лісів України. Групам необхідно за 3 хвилини, користуючись текстом підручника і тематичними картами схарактеризувати ліси України. Дані  записують в табличку.

Тип	Де поширені	Ґрунти	Переважаюча рослинність

VI. ПІДСУМОК УРОКУ:

- Про що нове ви дізнались  сьогодні на уроці?

- Яка інформація була для вас найцікавішою?

VІІ. Оцінювання учнів за роботу на уроці.

Прізвище, ім’я____________________________________________________________

Картка самооцінки роботи на уроці

Критерії	Коментар	Бал
Я повторив раніше вивчений матеріал
Я плідно працював у групі, виконував завдання
Можу скласти узагальнювальну розповідь
Результативність на уроці
Настрій, мої очікування

VІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ:

Для голови: 1. Опрацювати текст параграфа 29.

2. Скласти кросворд «Рослини України».

3.Підготувати повідомлення про рослини занесені  до Червоної книги України.

4.Завдання  за бажанням  – підготувати повідомлення про тварин мешканців  України.

Для серця: поговоріть із рослинами, загляньте в очі тваринам, прислухайтесь до подиху всього живого, що дихає, живе навколо нас.

Для рук: нехай кожний юнак навесні  посадить дуб — символ життя, довголіття, мужності, здоров’я; а кожна дівчина посадить калину — символ кохання, любові, молодості, краси.

Додаток 2

Аїр (Лепеха).

 Росте на болотистих луках, болотах, застилаючи мілке плесо цікава рослина аір. Аїр завезений до Європи з Південно-Східної Азії. Вважають, що під час татаро-монгольської навали в середині 16 століття аїр розповсюдився по Україні.

 Татари вважали, що аїр очищає воду, робить її безпечною для здоров'я людей і тварин. Вони вірили в те, що аїр в затравлених водах і водах непридатних для споживання рости не буде. Тому під час походів татаро-монгольські воїни везли з собою мішки з корінням аїру, який розкидали по водоймах та болотистих місцях. Звідси, мабуть, і походить місцева назва «татарське зілля». В кореневищі є ефірна олія, яку використовують у медицині, парфюмерній і харчовій промисловості: використовують для додання аромату туалетному милу, помаді, лікерам.

 У народній медицині відвар кореневищ аїру тростинного має широке застосування і навіть офіційна летку аїрну олію та порошок кореня визнала як засіб успішного лікування гастриту, а також як жовчогінний засіб. Зацукровані коріння аїру — дорогоцінні турецькі солодощі. Кореневища аїру кладуть у компоти, зацукровують, варять з них варення; висушені кореневища аїру вживають як замінник лаврового листа, імбиру і кориці.

 В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат — це був засіб, охороняючий від бліх.

Дуб

 Дуб – основна породоутворююча рослина лісу, його називають патріархом наших лісів. Дуб шанують за міцність, красу, довговічність. Дуб — символ сили, чоловічої могутності, “Міцний, як дуб”, - кажуть про сильного чоловіка. Дуб у давніх слов’ян вважався священним деревом бога-громовика Перуна.

 Міць і велична краса дуба привертають усіх. Корені його ідуть глибоко в землю,  тому йому не страшні ніякі завірюхи. За старих часів дуб ішов на будівництво кораблів. Зараз із деревини дуба роблять меблі, паркет, використовують його у вагонобудуванні й суднобудуванні. Кору застосовують у шкіряній справі, фармакології.

Так, на Рівненщині є дуб, якому близько 1300 років. Це найстаріше дерево в Україні.

Тит Романчук «Лісовий пейзаж».

Півторак С. «Квітучий степ»

Іван Труш «Захід сонця»

 

Додаток 3

Назва картини	Художник	Назви рослин, котрі зустрічаються	До яких рослинних угруповань відносяться	Ваше особисте враження.

Ліси України

Тип	Де поширені	Ґрунти	Переважаюча рослинність