РОЗВИТОК ХРОНОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Ми знаємо тільки те, що зробили самі.

(Арістотель)

Не достатньо знати, необхідно також застосовувати.

(Франс Анатоль)

Нині, в умовах стрімкого суспільного поступу, освітня галузь має розвиватися випереджальними темпами. Удосконалення однієї з ланок освітньої системи загальної середньої освіти – спрямоване на формування компетентностей учня, який має бути мобільним, комунікабельним, поінформованим, творчо і критично мислити, прагнути саморозвитку та самоосвіти

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти зазначає: «Метою освітньої галузі “Суспільствознавство” є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;

оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права»

Завданнями освітньої галузі є:

·​ забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;

·​ розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти;

·​ формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

Метою навчання історії, як зазначено в Держстандарті, є «формування в учнів ідентичності та почуття особистої гідності в результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу».

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів історії України, всесвітньої історії (5–11 класів) має конкретизувати завдання, визначені Державним стандартом.

Учитель конкретизує цілі шкільної історичної освіти для конкретних курсів, навчальних тем і окремих уроків залежно від особливостей учнів класу, власних здібностей, змісту навчального матеріалу, уміння якісно здійснювати структурнофункціональний аналіз навчального матеріалу та наявних засобів навчання.

Предметні (спеціальні) — більш конкретні стосовно двох перших рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні,мовленнєві та аксіологічні компетенції. 

Класифікація основних історико-предметних компетентностей учнів.

•         Хронологічні

•         Просторові

•         Інформаційні

•         Мовленнєві

•         Логічні

•         Аксіологічні 

У школі сьогодні особлива увага надається формуванню правових компетентностей учнів, адже правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування правосвідомості громадянина.

На кожному етапі навчального процесу ці компетенції мають особливе наповнення.

До предметно-історичних компетенції учнів основної школи відносять:

·​  хронологічні (визначати дати і хронологічні межі подій; співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям; співвідносити дати подій із певним періодом історії; правильно користуватися лінією часу; встановлювати послідовність та синхронність історичних подій; складати хронологічні таблиці; синхронізувати події історії України та всесвітньої історії; складати синхроністичні таблиці; виокремлювати сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу);

·​ картографічні (визначати географічне положення країни, рельєф місцевості; показувати на карті місця історичних подій; читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; виконувати завдання на контурній карті; використовувати карту як джерело інформації під час характеристики історичних подій, явищ, процесів; користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами довкілля; використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, політичних інтересів тієї чи тієї країни);

·​ спеціальні (самостійно здобувати інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника з історії; аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації; визначати, застосовувати історичні терміни та поняття, конкретизуючи поняття на прикладах або визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів; розповідати про історичні події й явища, описувати їх; давати історичну характеристику видатним діячам; …).

На засадах компетентнісного підходу освіта, як мінімум, має реалізувати дві функції навчального процесу. Це - навчити дитину вчитися впродовж життя, щоб вона усвідомлювала необхідність отримання інформації; навчити дитину використовувати знання в практичній роботі. За І. Тараненко компетенції – це знання, вміння і навички, які індивіди застосовують на практиці адекватно до ситуації та з повною відповідальністю. Тобто, компетенція включає в себе, по – перше, бачення і усвідомлення індивідом проблеми, по - друге, опанування технології її розв’язання, по - третє, психічну готовність до застосування знань.

Особливої актуальності проблема контролю результатів навчання з історії набула у зв’язку з переходом до зовнішнього незалежного оцінювання з історії, коли до екзаменаційного тестового комплексу внесено тестові завдання кількох форм (здебільшого репродуктивних), які не узгоджуються з вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки (особливо в аспекті предметних та загально навчальних умінь), і які не передбачають завдань достатнього і високого рівнів навчальних досягнень.

В шкільній практиці останнім часом спостерігається помітне згасання уваги вчителів до питань хронології, що виявляється в безсистемному підході до вироблення хронологічних умінь, у його формалізації й поверховості. Робота з вивчення й використання хронології має бути органічним елементом у загальній системі навчання історії, її слід планувати на всіх етапах навчального процесу – від початкового (ознайомлювального) вивчення матеріалу до його закріплення, повторення, узагальнення й оперування ним. Це стосується як 5-6 класів, так і наступних років. Систематична робота з вивчення хронології має передбачати цілеспрямоване й гнучке використання різноманітних засобів і прийомів.

Під хронологічною компетенцією ми будемо розуміти знання, що на науковому рівні забезпечують розуміння історичного часу (світоглядна функція), вміння і навички його виміру (процесуальні) та механізм психічної саморегуляції, за допомогою якого особистість використовує їх у своїй життєдіяльності.

Мабуть ні з чим нам так часто не доводиться стикатися у житті, як з поняттям часу – хвилина, година, доба, рік... Адже не одна подія у нашому житті не відбувається поза часом. Ми користуємося часовими категоріями, не замислюючись над тим, чому хвилина має 60 секунд, доба – 24 години, тиждень – 7 днів, а місяць – 28, 29, 30, 31 день. Відповіді на ці та багато інших запитань дає нам хронологія – наука, що вивчає форми і методи обчислення часу та календарі різних народів. Свою назву хронологія отримала від грецьких слів «хронос» - час і «логос» - слово, вчення. Історична хронологія використовуючи значну кількість писемних та речових джерел, встановлює точний час історичної події та факту виникнення джерела.

Потреба вимірювати час виникла ще в глибоку давнину. Ще первісні люди фіксували послідовно повторювані явища природи: зміну дня і ночі, фаз місяця, пір року. Хронологія виникла у Стародавніх Вавилоні і Єгипті, одержала розвиток у Стародавніх Греції і Римі, а в середні віки – у Середній Азії, Європі, зокрема на Русі.

Мета вивчення хронології в школі - показати послідовність подій і явищ, тривалість їх у часі, підвести учнів до розуміння виміру часу і ознайомити з системами літочислення. Мета визначає завдання:

1. Забезпечити в свідомості учнів правильне відображення історичного часу.

2. Сприяти розвитку їхніх часових уявлень.

3. Допомогти засвоєнню найважливіших дат, подій, часових категорій.

Спираючись на хронологічну послідовність історичних фактів, учитель підводить учнів до вивчення причинно – наслідкових зв’язків, а через них – до розкриття законів розвитку суспільства.

Історію неможливо вивчати без знання дат, а вони можуть бути представлені за допомогою різних засобів наочності. Методисти давно звертали увагу на проблему вивчення хронології і пов'язували її з наочними засобами навчання. Так, І. В. Гіттіс писала про те, що хронологічні дати - це «віхи», «вістові стовпи» на шляху розвитку історичних процесів. Хронологія - «градусна мережа», накинута на історію людства .

А.А. Вагін пов'язував вивчення хронології зі структурою шкільних курсів історії і на перше місце ставив проблему освоєння періодизації та засвоєння прийомів знання дат. Він виступав проти вивчення розрізнених відрізків часу, писав про те, що «не можна розслабляти молодий розум дистильованою водою шкідливих спрощень, вчити його орієнтуватися в бурхливому потоці історії народів з його вирами і несподіваними зигзагами». Їм були намічені основні засоби наочності у роботі з хронологією: стрічки часу, хронологічні ряди, таблиці різного типу. 
П.В. Гора виділив основні прийоми роботи з хронологією - складання стрічок часу, які дозволяють створювати у дітей уявлення про лінійність, незворотності часу, розібратися в рахунку років; просте і образне позначення дати, коли в учня складаються певні зорові або слухові асоціації з подією, складання календарів подій (перелік дат, що відбувалися в стислі терміни) і хронологічних комплексів (дати, пов'язані тематично і допомагають осмислювати матеріал); складання хронологічних і сінхроністіческіх таблиць, покликаних узагальнити знання учнів за хронологією. П. В. Гора виділив два типи сінхроністіческіх таблиць: вони можуть відображати хронологію подій у різних сферах життя однієї країни в один визначений час або однорідні процеси в різних країнах в певні одні й ті ж періоди часу . 
Методист Д.М. Нікіфоров порівнював хронологічні таблиці з орфографією в російській мові або з таблицею множення в математиці. Вони весь час повинні бути перед очима учня. Корисним прийомом він вважає прочитування хронологічних і сінхроністіческіх таблиць зліва направо, зверху вниз і у зворотному порядку. 
Проте все ж таки першорядне значення в роботі з хронологією має осмислене запам'ятовування дат. Осмислення дати є найкращим знаряддям боротьби проти механічного зазубрювання хронології. Г.І. Годер створив систему роботи з хронологічними датами на матеріалі курсу історії стародавнього світу. Його система грунтується на завданнях і вправах по стрічці часу. Всі завдання можна звести до наступних типів: на визначення тривалості історичних подій, на встановлення тимчасових зв'язків між подіями, на виявлення синхронності історичних подій. 

Автор висвітлює форми і методи засвоєння хронологічних знань учнів, враховуючи вікові особливості дітей, розкриває процес вивчення хронології в шкільному курсі історії. 
Програма з історії окреслює коло хронологічних умінь, 

для основної школи вони такі:

* визначати дати та хронологічні межі подій,

* співвідносити рік зі століттям, століття – з тисячоліттям,

* співвідносити дати події з певним періодом історії,

* правильно користуватися лінією часу,

* встановлювати послідовність та синхронність історичних подій,

* складати хронологічні таблиці,

* синхронізувати події історії України та всесвітньої історії,

* складати синхроністичні таблиці,

* виділяти сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу.
Робота з вивчення й використання хронології має бути органічним елементом у загальній системі навчання історії, її слід планувати на всіх етапах навчального процесу – від початкового (ознайомлювального) вивчення матеріалу до його закріплення, повторення, узагальнення й оперування ним. Це стосується як 5-6 класів, так і наступних років. Систематична робота з вивчення хронології має передбачати цілеспрямоване й гнучке використання різноманітних засобів і прийомів.  Початкові уявлення та елементарні знання про історичний час діти отримують, засвоюючи курс «вступ до історії України». 
Що ж до хронологічних умінь, то ще з 5 класу діти повинні навчитися:

* позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій,

* співвідносити рік зі століттям або їх частинами без обов’язкового співвіднесення з подіями,

* визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, їх віддаленість від сьогодення.

Для засвоєння найскладніших випадків початку та кінця століть можна використати таблицю: 

1-100 рр.	801- 900 рр.	901-1000 рр.	1001-1100 рр.	1101-1200 рр.	1201-1300 рр.	1901-2000рр.
I ст.	IX ст.	X ст.	XI ст.	XII ст.	XIII ст.	XX ст.

На початковому етапі учні повинні виконувати низку завдань:

* Записати будь - який рік наведенного нижче століття.

* Визначити, до якого століття належать ці роки.

* Визначити, до якої половини і якого століття належать ці роки.

* Назвати, в якому році починаються зазначені століття.

* Назвати, який рік є останнім роком цих століть.

* До якого століття належить перша дата? До якого - друга? І т. д.

* Скільки дат належить до ХIХ століття?

* До якої половини ХIХ століття належить третя дата?

* Яке століття передувало століттю, що до нього належав 1893 рік?

* Наведіть іншу дату, що належала б до 2-ї половини ХХ століття?

* Через скільки років у 1894 р. мало починатися нове століття?

* Назвіть будь- який рік, що «сховався» за датою «кінець Х- початок ХI століття».

* Скільки років минуло від останнього року ХVI століття?

* Назвіть перший рік ХII століття.
Наступний крок у формуванні хронологічних умінь під час опанування тем курсу « Княжа Русь-Україна», «Козацька Україна», «Україна в ХIХ- ХХ століттях» - розвяззування хронологічних задач за допомогою стрічки часу.

Автор пропонує стандартні хронологічні задачі починаючи з 5 класу.
Задача на встановлення віддаленості подій від сьогодення.(Скільки років тому відбулася подія, якщо відома її дата?)

Впровадивши християнство, як державну релігію на Русі, Володимир Святославич «став у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне». Так літописець повідомив про створення перших державних шкіл. Обчисліть, скільки минуло часу від створення перших шкіл до сьогодення.

Н.Е 988 2013 

-----------║------------------------------------------------■…………………………?………………………■-►

2013 – 988 = 1025 р.

В процесі вивчення курсу «Істрія стародавнього світу (Всесвітня історія. Історія України . (інтегрований курс)» триватиме робота з формування та відпрацювання хронологічних умінь. Варто наголосити, що цей курс з погляду хронології відіграє ключову роль, адже учні мають усвідомити поняття зворотного часу в історії, навчитися обчислювати часові відрізки з переходом через еру. Крім того, курс історії стародавнього світу охоплює надзвичайно тривалий період, що зумовлює труднощі в засвоєнні хронологічних меж та встановленні часових відношень між історичними фактами однієї, а особливо – різних держав. Складність засвоєння учнями лічби років до н.е. пояснюється й тим, що діти не мають необхідних математичних знань Тож дітям не просто збагнути, що при лічбі років до н. е. так само існують століття, що століття так само включає 100 років, проте порядок відліку змінюється.
Засвоєнню найскладніших випадків початку та кінця століть до н. е. сприятиме використання таблиці: 

2100-2001рр. до н.е.	2000-1901рр. до н.е.	1900-1801рр. до н.е.	1100-1001рр. до н.е.	1000-901 рр. до н.е.	900-801 рр. до н.е.	100-1 рр. до н.е.
XXI ст. до н.е.	XX ст.. до н. е	XIX ст.. до н. е	XI ст.. до н. е	X ст.. до н. е	IX ст.. до н. е	I ст.. до н. е

Задача на встановлення дати за віддаленістю її від іншої події. [11]

Цар Хаммурапі царював 42 роки. В якому році закінчилося його правління, якщо воно розпочалося в 1792 р. до н.е.?

1792 ? 2013 

----------------■………………42………………..■-------║--------------------------------------------------------------■--► 

до н.е. н.е.

1792 - 42 = 1750 р. до н. е.

З сьомого класу можна запропонувати завдання на схвалення чи заперечення (відповідь «так» чи «ні»)дати певної події, або на встановлення, яка з двох подій відповідає вказаній даті (або навпаки). Для середнього рівня пропонуються завдання на співвіднесення, яка з декількох наведених подій відбулася раніше. На достатньому рівні варто давати завдання на побудову хронологічного ланцюжка (таблиці) з наведених подій. Високий рівень передбачає складання синхроністичних таблиць та розв’язування хронологічних задач на 2- 3 дії. Відмінність між рівнями тут полягатиме в різній кількості дат: менший - для достатнього та більший – для високого.

Пропонуються приклади завдань для тематичного й поточного контролю хронологічних знань і вмінь до курсу історії України в 7 класі. 

1.     Розв’яжіть рівняння і перевірте себе. (А - В) = (С + Д), де А – рік утворення Галицько - Волинської держави, В – рік початку князювання в Києві Володимира Мономаха, С - рік найдавнішої згадки назви «Україна» в Київському літописі, Д – рік початку князювання в Києві Мстислава, сина Володимира Мономаха. 

2.     Виконавши математичні дії, отримаємо число, яке є датою коронації Данила Романовича. 

А + В – С = ? Де А – рік утвердження Данила Романовича в Галичі, В – рік походу польського короля Казимира III на Львів, С – рік початку правління в Галицько – Волинській державі Юрія II Болеслава. 

3) Розв’язавши приклад, отримаєте число, яке є датою важливої події, якої?

( А + В + С) : 3 + 1 = ? Де А – рік походу новгород – сіверського князя Ігоря проти половців, невдовзі описаний у поемі «Слово о полку Ігоревім», В – рік початку першого князювання в Києві Ізяслава Ярославовича, С – рік Любецького з’їзду князів.

Для учнів середньої школи можна ускладнювати завдання: 

«Знайди подію». 
1. Затвердження сеймом Речі Посполитої «Ординації війська 
Запорізького реєстрового».

2. Оборона Умані загонами І. Богуна.

3. Укладення Білоцерківського перемир'я.

4. Підписання між Москвою і Річчю Посполитою Віденського перемир'я.

5. Смерть гетьмана Б. Хмельницького.

6. Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва.

7. Перший молдовський похід.

Вводити хронологічну дату в характеристику події можна не тільки в слові учителя, але і використавши інші методичні засоби: графічні зображення, карти, графіки, діаграми.

Фіксація дати є найбільш простим засобом застосування асоціації.

В середніх класах робота з хронологічними таблицями ускладнюється.

Крім графи «результат» можна вводити інші тематичні графи:
Так, наприклад, учням можна запропонувати скласти календар подій по трьом етапам Французької буржуазної революції кінця ХVІІІ ст., тут слід додати графу «заходи правлячої буржуазії».
Наведемо приклад початку цієї таблиці: 

Дата	Назва подій	Заходи правлячої буржуазії
14.07.1789 р.	Взяття Бастилії, початок революції, крупна буржуазія при владі
серпень	Революція на селі	Відміна деяких феодальних прав, Декларація прав людини і громадянина.
1791 р.	Створення політичних клубів	Прийняття конституції, конфіскація земель духовенства та емігрантів

Визначте тривалість подій: 

№	Подія	Математичні обчислення
1	Столітня війна
2	Війни Червоної та Білої троянд
3	Правління Омейядів
4	Існування Візантійської імперії

Відповіді: 1) 1453-1337=116 р;

2) 1485-1455=30 р;

3) 750-661=89 р;

4)1453-395=1058 р.
Тренуючи пам’ять на знання хронології, доцільно використовувати тестові таблиці з певного періоду.
Так, на узагальнюючому уроці ІІІ-го періоду історії середніх віків можна запропонувати скласти таку синхроністичну таблицю: 

Роки	Наукові та географічні відкриття	Англія	Німеччина	Нідерланди	Франція
1450 - 1550
1501 - 1550
1551 - 1600
1601 - 1650

 Отже, сучасний компетентнісний підхід до процесу організації навчання потребує зламу певних стереотипів й стандартних підходів до використання хронологічного матеріалу на уроках історії. Запропоновані в статті підходи до формування хронологічної компетентності учнів в процесі навчання історії, безумовно, потребують подальшого осмислення і поступового впровадження в практику навчання і вдосконалення.

Зрозуміло, що ці вимоги та реалізація компетентнісного підходу скеровують школу на формування людини - громадянина, для якої громадянське суспільство стане середовищем, в якому вона сповна зреалізує свої права й свободи, розкриє свої можливості і таланти і цим самим усвідомлено буде задовільняти інтереси та потреби суспільства в цілому.